Які страви на Волині готували на Різдво
На Волині страви на Різдво у хліборобів переважно були зерновими. У одних їх було 12, у інших - 7. Обов'язково на столі мали бути кутя і узвар, наявність всього іншого залежило від того, що господарі планують сіяти чи саджати навесні.
Про це виданню ВСН розповів фольклорист, доктор філологічний наук і професор кафедри української літератури ВНУ імені Лесі Українки Віктор Давидюк.
Страви у хліборобів були зерновими, бо якраз до того часу все вже обмолотили: і гречку, і жито, і сочевицю, про які згадують у колядках. Тобто з цього можна було приготувати страви, яких десь було 12, десь - 7.
«Щодо переліку страв, то обов’язковими були кутя і узвар із сушених груш і яблук. Все інше залежило від того, що люди будуть сіяти. Сіятимуть гречку - мають бути гречаники, якщо садитимуть капусту - мали би бути пісні голубці. Кожна рослина, яку планували сіяти чи саджати на городі, повинна була би бути на святковому столі», - пояснює фольклорист.
Саме святкування у предків відбувалося з 24 на 25 грудня. Вважалося, що ця дата вивірена і астрономічно, бо саме у той день народжувалося нове Сонце, а з ним - новий аграрний рік.
Що цікаво, колись на Святу вечерю наші предки чекали духів, яких опісля і частували, і запрошували до оселі у вигляді колядників. Саме ж свято приурочувалося до обмолоту збіжжя.
Читайте також:
- Де у Луцьку можна замовити різдвяну вечерю на Святвечір. Щонайменше 9 закладів міста можуть запропонувати таку позицію до свята.
- Святкування Різдва у наших предків відбувалося 25 грудня. Вважалося, що ця дата вивірена і астрономічно, бо саме у той день народжувалося нове Сонце, а з ним - новий аграрний рік.
- Які особливі ритуали, пов'язані із Різдвом, були на Волині і як у регіоні своєрідно святкування Коляди.
Будь в курсі усіх новин
