Їсть та п'є, хоче вже сідати та ходити: як почувається 65-річний волинянин, якому пересадили донорське серце

Про це розповів Суспільному лікар-хірург медичного закладу Тарас Окунь.

З його слів, життєві показники реципієнта задовільні.

«Артеріальний тиск в нормі, сатурація, тобто насичення киснем крові теж в нормі, показники всі добрі. Пацієнт їсть, пацієнт п’є, пацієнт говорить, пацієнт активний, хоче вже сидіти, ходити, але ми не дозволяємо», – сказав медик.

На трансплантацію 65-річний Петро Маркевич зі Старовижівщини чекав сім місяців, і за цей час переніс декілька інфарктів. Говорить: періодично втрачав свідомість, а згодом таки погодився на лікування й пересадку. Донором органу, каже Петро Маркевич, став чоловік із сусіднього села, проте чоловіки не були знайомі.

«Чоловік загинув, вже його не можна було врятувати і він пожертвував серцем. Буде все добре. Я в це вірю, а людина, яка вірить – вона крепша і здоровша. А я не побоявся і пішов не операцію. Ще може поживу», – каже чоловік.

Пересадку серця провели в ніч на 15 липня. Рідні 63-річного чоловіка, у якого раптово стався інфаркт та мозкова кома, дали згоду на посмертне донорство, – розповів завідувач кардіохірургічного центру Ковельського МТМО, трансплантолог Володимир Танський. Каже: органи померлого пересади чотирьом людям.

Щодо Петра Маркевича, який отримав донорський орган, сказав Володимир Танський, то пацієнт тривалий час хворів та переніс неодноразові інфаркти міокарда. З його слів, інфаркти стали причиною загибелі лівого шлуночка.

«Так звана кардіоміопатія, яка привела його до трансплантації серця. Операція тривала стандартно, час ішемії донорського органу склав 160 хвилин... Є 15 осіб в листі очікування. Інші хворі, які є в нашому полі зору, перебувають в додатковому листі», – сказав медик.

Пацієнт, якому пересадили серце, перебуватиме у відділенні інтенсивної терапії тиждень. Попереду на Петра Маркевича чекає тривала реабілітація, – зазначила кардіологиня Ольга Танська.

«Перших пів року завжди важка праця лікаря, який буде спостерігати. І в першу чергу треба великі зусилля з його боку, щоб він приймав регулярно імуносупресивну терапію для того, щоб донорське серце прижилося. Після виписки пацієнт перебуває під нашим наглядом, два рази на місяць навідує лікарню», – додала медичка.

Життя з донорськими органами: історії інших волинян

У кардіохірургічний центр в Ковельському МТМО приїхав на планове обстеження 42-річний Олександр Саливон з Київської області. Чоловік розповів, що з донорським серцем живе сьомий рік.

«Нагрузок не можна було, обмеження в їжі. Зараз такого вже немає. Приймаємо таблетки щодня і пожиттєво. Погляд на життя інший став», – сказав чоловік.

33-річний Валерій Затула з Миколаївщини живе сьомий рік із донорським серцем. Чоловік також приїхав на обстеження у райлікарню в Ковелі. Те, що має захворювання серця, чоловік зрозумів не одразу.

«Спочатку не відчувалося, і в зал ходив, і займався спортом. Почав відчувати больові відчуття при навантаження, при ходьбі. Потім під час перевірки дізнався, що це дилатаційна кардіоміопатія. Їздив по клініках, то лікарі рекомендували пересадку», – сказав чоловік.

За чотири роки в Ковельському міськрайонному територіальному медичному об’єднанні, додав гендиректор закладу Валентин Вітер, здійснили 27 трансплантацій, із них шість пересадок серця та 21 пересадку нирки.

Читайте також: 

• Готують переводити з реанімації: у якому стані дівчинка з Волині, якій зробили трансплантацію серця
• Вперше в Україні: 6-річній волинянці пересадили донорське серце
• Очікує пересадки серця і легенів: 26-річна дівчина з Волині потребує допомоги на лікування