«Його забили»: у Луцьку мати військового не вірить у причину смерті сина на фронті

Зоя Коробко розповіла сайту ТСН.ua, що про смерть сина її повідомили співробітники Луцького військкомату 12 липня. За словами жінки, до неї прийшли двоє військових. Вони сказали, що тіла Андрія зараз везуть з Дніпра до Луцька.

Знайшли без ознак життя

«Я кажу де мій син? Куди мені їхати, куди мені його забирати? «Ніде не треба їхати. Він вже їде сюди. Він помер». Як помер? «У нього серцевий напад, серце не витримало». Я говорю, хлопці, ви нічого не кажіть, бо я знаю свою дитину, він був здоровий. За 42 роки він ніколи не хворів. Я стала сильно плакати, кричати. А вони кажуть, ви не перша. Я розумію, що війна. Але як це сталося? Його знайшли без ознак життя, це мені сказали в військкоматі», - розповіла жінка.

Мати військового наступного дня викликали на опізнання до моргу. Тоді жінка дізналася, що 11 липня Андрію вже зробили розтин у морзі в Дніпрі. 

«Я пішла, стала плакати, обняла. Кажу, так, то мій син, мій Андрій в морзі. І я так чуть дивлюся ноги, думаю, що ж вони брудні такі, в крові. Я відкрила те покривало, хотіла глянути. А він голий-голісінькій, без нічого. А вони раз і закрили, кажуть виходьте, все. І мене менший син попід руки вивів», - каже жінка.

Не дали попрощатися з сином вдома

Зоя Коробко каже, що їй не дозволили забрати тіло сина додому, щоб попрощатися. За її словами, співробітники військкомату назвали час, коли приходити на поховання.

«Кажу, дайте тіло попрощатися, хай дитина побуде вдома. Цього не буде, кажуть. Завтра на дев'яту приходьте, це військові, військомат так сказав. Я говорю, що від мене треба, гроб чи що, що потрібно? Нічого сказали, це організовуємо все ми… А я кажу, а чого так скоро? А він каже, бо такий закон, так має бути. Ну закон і закон… Знаєте, як мати затуркана», – розповідає мати військового.

Не дозволили поховати на Алеї героїв

Жінка додає, що співробітників військкомату родина вмовляла перенести прощання хоча б на кілька годин, щоб до Луцька встигли доїхати рідні Андрія. Зоя Коробко каже, що військові погодилися, але сказали тоді самостійно шукати батюшку. Поховати сина на Алеї героїв у Луцьку тоді не дозволили, бо він помер своєю смертю.

«Дали мені постелити його речі особисті. Бо вони знову «ми самі». Кажу ні, я буду стелити дитині, положила йому все як положено. «Ми будем його мити». Кажу, а що він ще не помитий? Кажу я буду сина свого мити. «Ні, не положено. Ми будем мити і наряжаємо і ми кладем його в гроб»... Я стала плакати, кричати», – каже Зоя Коробко.

Вона розповідає, що Андрій воював з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення Росії пішов добровольцем до одеської 35-ї окремої бригади морської піхоти. Як та коли син опинився на Донеччині під Волновахою, вона не знає, адже він мало що розповідав про війну останнім часом.

Під час поховання помітили численні синці

Зоя Коробко каже, що на поховання Андрія прийшло дуже багато людей. Під час прощання жінка нагнулася до сина та помітила кров біля рота та носа.

«Я взяла серветку, витираю все. Підходить моя кума, Люда, хресна його. І каже, що в нього якось так воротник той загнутий, подивися, витри ще там. Я чуть розстібнула і вжахнулася, кричала… Так як удавка на шиї, вся спина синя, і відбиток був чи черевика, чи щось, з правої сторони на груді. І тоді ми забили на сполох. Вся спина синя, там де нирки, усе, крім ніг. І ще ліва рука нормальна, як має бути, а права рука, кисть сама, палець середній поломаний і таких дві великих подряпини. Ми забили на сполох, я не дала хоронити», – каже мати військового.

Родичі та друзі Андрія одразу викликали поліцію та перекрили дорогу в Луцьку, щоб привернути увагу до ситуацію. Зоя Коробко погодилася провести повторну судово-медичну експертизу.

«Хто його віз, хто його привіз? Я не знаю по сьогоднішній день. Ніяких документів немає. Сказали, шо всі документи йдуть в супроводі. Нічого не було. І по сьогоднішній день ні його речей, ні його паспорта, ні його водійського посвідчення, ні його карток, ні військового білета, нічого немає. Де воно, що воно, я не знаю», – розповідає мати Андрія.

Вона каже, що впевнена – син помер не своєю смертю. Жінка хоче домогтися чесної експертизи та розслідування.

У поліції відкрили провадження 

Речниця Національної поліції Волині Ольга Бузулук прокоментувала сайту, що правоохоронці розпочали досудове розслідування за статтею 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство. Тривають слідчі дії. На 19 липня призначений повторний розтин.

Що кажуть у військкоматі

Волинський обласний Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) після смерті Андрія Коробка пояснив порядок оповіщення сім’ї військового про його загибель.

Пресофіцерка Уляна Кравчук пояснила телеканалу «Конкурент TV», що військова частина, у якій перебував військовослужбовець, протягом 24 годин повідомляє ТЦК та СП за місцем проживання родичів загиблого військовослужбовця про дату та причини загибелі. 

Далі представники ТЦК та СП протягом семи днів вручають сім’ї офіційне сповіщення і лікарське свідоцтво про смерть, а також інформують щодо пільг, передбачених законодавством України. 

«У разі незгоди сім’ї загиблого чи померлого військовослужбовця із судмедекспертизою, після надходження тіла, сім’я може самостійно звернутись до лікаря-патологоанатома, судово-медичного експерта чи до Національної поліції України», – зазначила Уляна Кравчук.

Вона додала, що ТЦК не бере участь у організації чи проведенні судмедекспертизи.

«У функції ТЦК та СП не входять проведення чи дозвіл на проведення судово-медичної експертизи. Після дослідження тіла загиблого видається лікарське свідоцтво про смерть, на підставі якого родичам загиблого необхідно самостійно звернутись до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про реєстрацію смерті та отримання свідоцтва про смерть», – сказала пресофіцерка.

Читайте також: 

• У луцькому Свято-Троїцькому соборі спростували відмову відспівувати військового
• Синці чи посмертні зміни тіла: нові подробиці скандального поховання військовослужбовця у Луцьку
• «Жодних ознак насильницької смерті там»: в чому переконують родичів померлого військового з Луцька