«З-під сильних обстрілів виніс сім поранених побратимів»: спогади про полеглого захисника з волинської бригади

Про нього розповіли на платформі «Меморіал».

Валентин родом із селища Олександрівка Кіровоградської області. Закінчив Чернігівське училище внутрішніх справ України. Мав дві вищі освіти, які здобув у Національній академії внутрішніх справ України та Кіровоградському національному технічному університеті. Працював у органах внутрішніх справ, податковій службі та приватних структурах.

У 2015 році чоловік добровольцем пішов на війну. Брав участь в АТО у складі 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. Спочатку був у роті вогневої підтримки на посаді командира кулеметного розрахунку, потім перейшов до розвідки батальйону. Воював на Луганщині (Щастя, Станиця Луганська, Тошківка) й Донеччині (Піски, Невельське, Авдіївка, Первомайське, Торецьк, Луганське).

Через 7 років, у 2022-му, коли російські окупанти почали повномасштабну війну, Валентин знову вирушив на фронт. Цього разу захищав свою країну в лавах 100-ої окремої бригади територіальної оборони (в/ч А7028) Збройних Сил України. Обіймав посаду командира розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти.

«На всі бойові операції йшов разом з підлеглими…», «З-під сильних обстрілів виніс сім поранених побратимів…», «Закрив собою товариша…». Військовий підрозділ, де воював Валентин, стояв біля Бахмута та Часового Яру… До останнього подиху залишився вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині», – написали близькі загиблого.

Поховали розвідника у рідному селищі.

Вдома на Валентина чекали мама і дві доньки.

Читайте також:

• Навіки 25: молодому захиснику з Волині просять посмертно присвоїти звання Героя України
• Мріяв няньчити внуків: історія полеглого батька-Героя трьох дітей з Волині, який загинув, рятуючи побратима
• Напередодні його контузило, але рідним не зізнався: Герой з Волині загинув у важкому бою