«З його обличчя ніколи не зникала усмішка»: Герою з Волині навіки 20

Про нього розповіли на платформі «Меморіал».

Валентин народився в селі Тур Волинської області. Закінчив 11 класів місцевої школи. Потім пішов навчатися в Технічний фаховий коледж ЛНТУ за спеціальністю слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів. Після коледжу загорівся військовою справою, хотів бути прикордонником та підписав контракт із ЗСУ.

3 2020 року хлопець служив у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки, більш відомий як Яворівський військовий полігон, що у Львівській області. Валентин був бійцем 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR. З початком повномасштабного російського вторгнення перебував у зоні бойових дій під Гостомелем на Київщині.

«Валік був дуже товариським і веселим, завжди міг підтримати та вислухати. З його обличчя ніколи не зникала усмішка. Останні роки перед війною рідко приїжджав додому, оскільки проживав біля Львова, тому для сім'ї його приїзд був справжнім святом. Намагався за ті вихідні побачити всіх друзів та відвідати родичів. Завжди, коли запитували, як справи, відповідав: «Все нормас». Говорив так і тоді, коли був на війні», – розповіла його рідна сестра Ірина.

Посмертно військовий нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Місяць Валентин вважався зниклим безвісти. Тіло захисника доставили додому ввечері 7 квітня 2022-го, а наступного дня рідні попрощалися та провели Героя в останню путь. Поховали воїна на місцевому кладовищі у рідному селі.

У Валентина залишилися мама, брат і сестра.

Читайте також:

• Мріяв бавитися з онуками: серце Героя з Волині зупинилося за кілька годин до 46-річчя
• Дворічна донечка все ще чекає його приїзду додому: молодому захиснику з Волині просять посмертно присвоїти державну нагороду
• Ворожий «приліт» миттєво забрав життя: сапер з Волині загинув на полі бою