Заповів поховати на Волині і поставити на могилі козацький хрест: провели в останню путь Героя Сергія Голядинця

Він з тих, на кому тримається Україна, хто є її стержнем, завдяки кому вона стоїть і має майбутнє. Він творив нашу новітню історію, боронив незалежність, країну, і віддав за неї найцінніше – своє життя. Про це повідомляє Ковельська міська рада.

На площі Героїв Майдану люди навколішках проводжали свого Героя, майстра з ремонту та зарядки акумуляторних батарей взводу спеціальних робіт ремонтної роти військової частини А1048, старшого сержанта Сергія Олександровича Голядинця, якому тепер назавжди - 43.

Сергій народився 15 лютого 1981 року у Ковелі. Навчався у школі №2, у старших класах – у школі №12. Далі - у Брацлавському сільськогосподарському технікумі на Вінниччині здобув професію менеджера.

Заробляти на життя доводилось на різних роботах. Певний час працював на будівництві у Києві. Коли ж українці у 2013-2014 роках стали відстоювати свій європейський вибір, Сергій був серед учасників Революції Гідності.

І так сталось, що саме Майдан поєднав його з дружиною Іриною, хоча й до того вони були знайомі, бо їх коріння із села Голядин, що у Шацькій громаді, в обох прізвище Голядинець, навіть народились вони в один той самий день, але в різні роки.

Сергій одразу став батьком для її донечки Марії. Згодом у них народився син, якого назвали Вітовтом. Мешкала родина у Києві, але з рідним Ковелем Сергій був постійно на зв’язку. Приїжджали родиною у гості до мами, щоб підтримати, допомогти, зустрічалися з друзями.Ковельчанин завжди був в епіцентрі подій, які розгортались в Україні. На долю ж нашої держави випало багато випробувань. У 2014 – новий виклик: росія розв’язує проти нас війну. Сергій знову ж таки, довго не роздумуючи, доєднується до добровольчого батальйону «Айдар» і стає на захист рідної землі. І уже під час АТО він отримав позивний «Бармалей».

Як пригадує його побратим Ігор Верчук, він написав про це ж у своєму нарисі: «Бармалей воював добре, умів думати. З часом у бою роздобув ручний кулемет РКК, з ним пройшов усі літні та осінні бої. Шанують і люблять хлопці «Бармалейку». Добрий кулеметник. Вельми влучно цілить».Трохи пізніше ковельчанин уклав контракт із ЗСУ. Довгий час служив у навчальному центрі «Десна», був інструктором.

Коли ж розпочалось повномасштабне вторгнення, був серед тих, хто не дозволив ворогу увійти у нашу столицю, тримав оборону Києва.Після того, як росіяни відступили, знову повернувся у «Десну». А зовсім недавно групу інструкторів, до якої увійшов Сергій, відправили на передову для набуття військового досвіду.

Важкі бої. Складна ситуація. Сергій розумів, що він може не повернутись із завдання. І тоді написав дружині коротке повідомлення, яке сьогодні стало заповітом для родини: «Поховання - в Ковелі. На могилі – козацький хрест».

4 листопада Сергій Голядинець загинув у населеному пункті Максимівка Донецької області.

«Сьогодні наш Герой - у рідному місті. І ми дякуємо йому усією громадою за відданість, мужність, героїзм, за те, що до останньої хвилини свого життя він залишився вірним присязі та Україні. Він не міг інакше. Висловлю щирі співчуття мамі Надії Адамівні за сина-Героя, дружині Ірині, дітям Вітовту та Марії, сестрі Наталії, племінникам, усім, хто знав, любив і поважав Сергія», - звертаючись до ковельчан, родини, сказав під час громадянської панахиди міський голова Ігор Чайка.

За словами хорошого друга полеглого воїна Руслана Демчука, у Сергія патріотизму і любові до України було більше, ніж у нас всіх взятих. А ще він мріяв, щоб Україна була вільною. Дуже чекав на Перемогу, аби його діти, сім’я, місто, країна мали світле майбутнє.Спасибі тобі, воїне. Честь і слава!

Поховали Сергія Голядинця на Алеї Героїв міського кладовища.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!