«Мріяв потрапити в збірну України»: розповіли про футболіста Антона Мурзу, який опинився в Росії під час війни

Колишній півзахисник луцької «Волині» Артур Мурза напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення Росії приїхав на перегляд в тренувальний табір підмосковних «Хімок», які грають в нижчому дивізіоні першості країни-агресора.

Мурза вважався одним з найталановитіших півзахисників у Першій лізі. З початком великої війни грав за кордоном у Каззахстані («Кизилжар», «Аксу»), Латвії («Валмієра») та Австрії («Клафенберг»), однак вибір наступного клубу викликав багато запитань, пише «Український футбол» .

Сам футболіст не став заперечувати, що планує укласти контракт з Хімками. За словами головного тренера Хімок Андрєя Талалаєва, Мурза, який народився у Волновасі (Донецька область), має російський паспорт.

Якщо глибоко копнути, вибір футболіста виглядає логічним через родинні зв'язки з агентом Едуардом Мурзою, який веде справи ексгравця збірної України Івана Ордеця, а його двоюрідна сестра Софія минулого року зіграла весілля з Гіо Цитаїшвілі.

Журналісти звернулися за коментарями до клубів, в яких Мурза пограв в Україні. На їхнє прохання відгукнулися:

Гендиректор «Оболоні» Олександр Різниченко
Екстренер «Волині» Альберт Шахов
Колишній наставник »Гірника-Спорт« Ігор Жабченко

«Мурзу запрошували назад, але він не захотів повертатися в Україну»

– Ніхто не ставить під сумнів футбольний талант Артура, а як він ладнав з хлопцями поза полем?

«Я взагалі першим від вас почув про цю інформацію. Артур залишив Оболонь в 2021 році і перейшов в Металіст. Коли він ішов з клубу, я по сімейних справах не був при команді. Цей процес проходив без мене.

Артур завжди був незадоволений тим, коли його не ставили в стартовий склад. Вважав, що він найкращий – такий момент був. Я неодноразово з ним спілкувався, доносив, що не він один вирішує все на полі. Йому пояснювали, що є бачення тренера, інтереси клубу повинні бути на першому місці», - каже Олександр Різниченко:.

«Непоганий пацан. Технічній, розумний півзахисник. Я з ним небагато часу працював. Вони вдвох з Ванею Головкіним приїхали розтреновані. Попросилися з нами потренуватися, щоб набрати форму. Вони не були в тій формі, щоб вимагати для себе преференцій на полі», - говорить Альберт Шахов.

«Артур був світлою плямою в Гірнику-Спорт. У нас була досить молода команда. Прийшло багато молодих пацанів і він був там лідером, чим звернув увагу Павла Яковенка, який запросив його в Оболонь.

Минулого літа я запрошував його в Ниву (Бузова), але він не захотів повертатися в Україну. Я стежив за ним в Казахстані. В нього не дуже хороший період пішов. Так само у «Валмієрі». Такий талановитий хлопець: техніка, швидкість. Не тупоголовий, з хитринкою«, - провадить Ігор Жабченко.

«Такі люди не заслуговують, щоб про них багато говорили»

– За ним не було помічено якихось антиукраїнських поглядів?

«Ніколи таких моментів не було», - ділиться Олександр Різниченко.

«Як футболіст і людина, мав непогані якості. Такого точно не було», - згадує Альберт Шахов.

«Це точно не про Артура. Я з ним говорив. Він мріяв потрапити збірну України. Мені він дуже імпонує як гравець і за людськими якостями. Що його могло наштовхнути на це рішення? Я думаю, що це вплив оточення. Мені шкода, якщо він обере хімкі. Він міг би підсилити не одну команду УПЛ. Ту саму «Оболонь», «Верес» та бути корисним українському футболу», - зазначає Ігор Жабченко.

– Ваше ставлення до його переходу?

«На першому плані в основної частини футболістів – це гроші. Як не засуджувати такі вчинки? Ти народився на цій землі, вона дала тобі освіту, шанс стати футболісту.

Зрадити батьківщину – зрадити своїх батьків, родину. Тим більше в такий час, коли в нас люди гинуть від країни агресора, а ти пішов заробляти криваві гроші. В футбол можна грати будь-де, але йти допомагати країні-агресору не є добре для нормальної людини.

Вони [футболісти] думають, що гроші в цьому житті вирішують все, але це не так. Повинна бути людська гідність, совість і повага. Такі люди не заслуговують, щоб про них багато говорили», - розповідає Олександр Різниченко.

«Я засуджую цей вчинок. Неможливо уявити в такий час. Це така зрада, причому серйозна. Ніяких виправдань цьому бути не може. Для мене це дико», - каже Альберт Шахов.

«Мені неприємно, що наші пацани обирають рашку. Не думають про наслідки, як це на них вплине в майбутньому. Закопують себе безперспективністю. Можливо, через публічність він змінить своє рішення», - каже Ігор Жабченко.

Читайте також:

Футболіст з Волині виступатиме за клуб Першої Ліги
«Моя сім'я була закатована Бандерою»: уродженець Волині гратиме за збірну Польщі з футболу
Лучанин оформив дубль: збірна України з футболу з розгромною перемогою вперше за 7 років пробилася на чемпіонат Європи U-17