Змушений жити в готелі: ветеран із Луцька, який втратив обидві ноги на війні, не може потрапити до своєї квартири

«Я якраз повернувся з Естонії, де був на реабілітації. Місяць мене не було, приїхав додому і не зміг потрапити до власної оселі. Чотири години просидів перед під’їздом. Я без двох ніг і піднятися без ліфта на восьмий поверх дуже важко», - розповідає ветеран.

До слова, Олексаандр Мельник воював у сотій бригаді. А ноги втратив понад рік тому під час ворожого мінометного обстрілу на Донеччині. Через знеструмлений ліфт Олександр змушений був орендувати кімнату в готелі «Профспілковому», що розташована на першому поверсі.

«Обрав цей готель, бо він найближче знаходиться від моєї домівки, тут є пандуси», - зазначив Олександр Мельник.

Це тимчасове рішення, яке покриває лише нагальні потреби, але не вирішує основної проблеми. Відсутність доступу до своєї власної оселі та пов’язані з цим фінансові витрати створюють для ветерана додатковий стрес.

Пан Олександр вже навіть задумується над тим, щоб продати свою квартру на восьмому поверсі і придбати на першому.

«Мрію про свій будинок, але його вартість у Луцьку чи поблизу міста є непідйомною для мене», - поділився міркуваннями ветеран.

На жаль, така ситуація є не поодинокою для людей з інвалідністю в Україні, особливо у великих містах, де інфраструктура не завжди пристосована до потреб маломобільних груп населення. Олександр намагається хоч якось привернути увагу місцевої влади та громадськості до своєї проблеми, сподіваючись на пошук довгострокового рішення.

«Навіть коли я й потраплю додому, при потребі не зможу спуститися. Адже відключення електроенергії постійні і тривають багато годин», - пояснив ветеран.

Олександр Мельник не має протезів. Містом йому було комфортно пересуватися автомобілем, однак його авто розбили. І поки страхова компанія розбереться з його випадком, може пройти й до пів року. А це означає, що на цей період єдиним засобом для пересування Луцьком для ветерана залишається візок.

Тож Олександр Мельник просить небайдужих грмадян допомогти придбати йому інше авто.

Чи може міська влада допомогти ветерану Олександру, - це питання журналісти ВСН адресували очільнику Луцької громади Ігорю Поліщуку.

Мер Луцька вирішив не стояти осторонь біди захисника і пообіцяв допомогти Олександру Мельнику.

«Зараз із ним зв’яжуся», - пообіцяв Ігор Поліщук.  

Проблема Олександра Мельника є яскравим прикладом того, наскільки важливим є забезпечення безперешкодного доступу до житлових приміщень для людей з обмеженими можливостями, особливо у випадках, коли вони повністю залежать від роботи технічних засобів, таких як ліфти.

Для багатьох ветеранів, які вже пережили фізичні та емоційні випробування, такі ситуації додають зайвого тягаря. Важливо, щоб держава і суспільство активніше працювали над вирішенням цих проблем, забезпечуючи гідні умови життя для кожного громадянина, незалежно від його фізичних можливостей.

Читайте також: 

• На війні втратив ноги і освідчився: зворушлива історія кохання фельдшерки з Волині і бійця ЗСУ
• У Луцьку двоє чоловіків відібрали гроші у візочника, який збирав милостиню
• «Я не боюся мертвих, я боюся живих»: фельдшер волинської бригади