Зцілюватися музикою: на квартирнику у Луцьку співали пісень і відпочивали душею

Атмосферний вечір, чуттєвість і глибину якого вдалося відчути слухачам, відбувся у Гостинному дворі, що сам своєю архітектурною довершеність створив особливість моменту. Втілили подію учасники проєкту «about.u.kraine» разом із луцькою громадською організацією «Семиярусна гора». 

Координаторка проєкту Юлія Мартинчук розповіла, що головною їхньою місією є поширювати культуру, зокрема серед молоді. За її словами, вони їздять по всій країні і роблять тематичні заходи: квартирники, літературники, лекції на різні теми, наприклад, з історії, етнографії.

«Ми хочемо на своїх заходах, коли ви співаєте пісні, читаєте вірші, дати можливість кожному відчути Україну: бо вона говорить через кожного з вас. Коли ви ходите на виставки до якогось митця і донатите на його розвиток - ви донатите на майбутнє вашої держави, бо культура - ґрунт для її існування.

Якщо ми не знаємо, хто ми, то як іноземці, можуть про це дізнатися», - пояснила Юлія.

Ірина, членкиня «Семиярусної гори», зазначила, що ідея Днів Прайзлерів полягала у тому, щоб познайомити різних людей із цим простором, бо багато, хто, гуляючи Старим містом, не помічає цього місця зі своєю історією.

Вечір розпочала «Руда з Волині» - Гончар Ольга - клавішною грою і співом композиції Vivienne Mort «Думаю про тебе». 

Гурт «Панацея» продовжили атмосферний квартирник, а опісля Вадим із Києва виконував всім відомі і вже улюблені композиції, як-от «Stefania» та чуттєва пісня Скрябіна «Старі фотографії».

Головною гостей події стала Наталія Лосєва, яка, власне, закривала вечір.

«Я безмежно рада, що люди організовують заходи для молоді, щоб ті слухали українську музику і розповідали, що вона у нас є, а не тільки російська. Приблизно два роки тому мені запропонували створити такий проєкт із чотирьох людей із тіктокерами мільйонниками.

Писати для них пісні, виконувати їх з ними - робити бабки. Напевно, сьогодні я була б для вас супервідома, якби погодилися, але мене дико бісило, що щось потрібно робити на російській мові. Я дуже рада, у мене совість чиста, що я відмовилася тоді. Маленькими кроками, але пишу українською і просуваю», - вимовила дівчина перед виступом.

Наталія розпочала свою частину події із власних композицій. Зокрема, слухачі почули «Ще одну осінь», яка вийшла зовсім нещодавно. Як говорить дівчина, серед її творив - це більш життєрадісна пісня.

«Якось у дитинстві мені мама ляпнула, що скоро буде Третя світова, треба готуватися (мені було років 8). Я взяла свої ляльки, і почала з ними гратися у війну. Зараз, коли побачила фотографії дітей, перевернуті коляски, втрачені іграшки, згадала її і зрозуміла, що це - не гра», - розповіла Наталія Лосєва перед виконанням «Лялька», присвятивши її всім загиблим у війні дітям.

Квартирник завершився патріотичною нотою зі спільним виконаннм «Ой, у лузі червона калина».

Фото і текст: Ольга ЮСКОВЕЦЬ