22 жовтня наречена дізналася про вагітність, а 31 жовтня Герой загинув: спогади про молодого воїна з Волині

Змалку Вадим мріяв про військову службу. У 2014 році вступив до Волинського обласного ліцею з посиленою військово – фізичною підготовкою. Його історію розповіли на сайті цього закладу.

Ініціативність, відповідальність та авторитет серед однокласників стали визначальними в призначенні ліцеїста Гаврисюка В. командиром відділення.

«Не знаю, чи й був у нас хтось сильніший та витриваліший у спорті за всю історію. Вадим просто розривав суперників своїми спортивними рекордами у військовому багатоборстві, й робив це з такою ж легкістю та заповзятістю».

Ліцеїст Вадим Гаврисюк у 2015 році виборов звання чемпіона у Всеукраїнській спартакіаді серед допризовної молоді. Всеукраїнська спартакіада серед військових ліцеїв та ліцеїв з посиленою військово – фізичною підготовкою 2016 року завершилася цілковитою перемогою Вадима. Спортивні досягнення дали змогу отримати звання кандидата в майстри спорту з військового прикладного семиборства.

У 2016 році вступив на навчання до Одеської військової академії, яку закінчив у 2020 році з відзнакою. Вадим — дитина часів незалежної України. Він запам’ятався  спокійним, але по-доброму впертим хлопцем.

Протягом усього свого життя Вадим дотримувався принципів: справедливість, рішучість та людяність. Вірив, що може змінити армію власним прикладом, і до самої загибелі цей запал у нього не зник.

У жовтні 2020 – липні 2021 років брав участь у військових діях в ООС на сході України. Під час військової служби здійснив близько 40 стрибків з парашутом та отримав посвідчення інструктора повітрянодесантної підготовки, неодноразово брав участь у військових парадах. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій, брав участь у бойових діях на Київщині: в Чорнобилі, Гостомелі, Бучі, Ворзелі, Ірпені. Пізніше – на Херсонщині та Донеччині. Під селом Богородичне Краматорського району отримав поранення. Указом Президента України 4 квітня 2022 року був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня, коли він був ще  лейтенантом.

Герой був двічі поранений, перебував у госпіталі. Згодом поїхав додому на реабілітацію. Набирався сил.

24 вересня Вадим їздив у Ківерці провести в останню путь ліцейного друга, теж офіцера-десантника, Влада Лонського.

Після лікування брав участь у боях під Сватовим у Луганській області, де й загинув. 31 жовтня 2022 року його не стало…

«Я мав за честь служити під його командуванням. Вдячний долі, що служив з «Шаманом» (позивний Вадима). Назавжди в моєму серці», – зазначив бойовий побратим «Грізлі».

«Не так мав по рідній вулиці йти новітній Герой, не так мав зустрічатися із друзями, земляками, – зауважує сільський голова Богдан Іус. – Проте через російських окупантів, які обірвали молоде життя, такою вийшла остання мандрівка Вадима рідним селом – його тіло несли у домовині по дорозі, встеленій квітами, а сусіди, знайомі, односельчани стояли на колінах, віддаючи шану воїнові».

Указом Президента України від 4 серпня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого лейтенанта ЗСУ Вадима Васильовича Гаврисюка відзначено орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня. Під час чергової сесії Локачинської селищної ради представники Першого відділу Володимир-Волинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки спільно з селищним головою Богданом Іусом вручили нагороду загиблого Героя його батькам – Василю та Орисі Гаврисюкам.

Також на сесії депутати Локачинської селищної ради перейменували вулицю в Локачах, де проживав Герой з батьками, на вулицю Вадима Гаврисюка.

У загиблого залишились батьки та вагітна наречена. Анна Масленнікова – наречена загиблого офіцера-десантника, старшого лейтенанта та командира роти Вадима Гаврисюка. Вона дізналася, що вагітна за півтора тижня до загибелі коханого.

«Я мала їхати в Дніпро в перших числах листопада 2022 року, щоб взяти з Вадимом шлюб. 22-го жовтня я дізналася про вагітність, а 31-го жовтня він загинув», – розповідала жінка.

Синочок Захарій народився після загибелі Героя.

Читайте також:

• «Спішив жити, мав багато планів, побудував дім - та не судилося»: спогади про загиблого Героя з Волині
• Мріяла про пишне і гучне весілля, натомість повертається на Волинь «на щиті»: історія 26-річної Героїні