23 місяці вважається зниклим безвісти: історія бійця з Волині

Богдан Ковальчук 23 місяці зниклий безвісти

Галина Ковальчук із хутора Заверхлісся на Волині 23 місяці чекає зниклого безвісти сина Богдана. Син був машиністом поїзда, а після початку повномасштабного вторгнення його мобілізували.

Як розповіла Суспільному жінка, зник син на Донеччині після року військової служби.

«Він живий. Я його бачу в снах. Приснилось, що він стоїть на горі, кругом ліс, а я йду до нього. Обнімаю, і він мене обняв. Я так до рук його — теплі руки. Притулилась до нього – стукає серденько», — говорить Галина Ковальчук.

Галина Ковальчук живе сама. Раз в тиждень з продуктами до неї приїздить соціальна працівниця. Чоловік помер, доньку Олену та сина Богдана сама виховувала та навчала.

23 місяці вважається зниклим безвісти: історія бійця з Волині
Галина Ковальчук з донькою Оленою та сином Богданом

Донька працює фельдшеркою під Києвом у Кагарлику, а син Богдан разом з дружиною та двома дітьми жив у Козятині, каже Галина Ковальчук.

«Мій син був стрільцем. Він пропав поблизу Новобахмутівки 23 січня. Це вже 23 місяці, як його немає. Дружині прийшло сповіщення від ТЦК, що він в дійсності пропав. Вона його шукає. Ми здавали двічі ДНК. Не підтвердилося, то ми думаємо, що він живий», — каже жінка.

Син служив у 59-й бригаді. Нині, каже Галина Ковальчук, невістка продовжує пошуки свого чоловіка. Контактує з побратимами, зареєструвалися у різних групах родин зниклих безвісти, аби дізнатись хоч якусь інформацію.

23 місяці вважається зниклим безвісти: історія бійця з Волині
Галина Ковальчук любить садити квіти, особливо соняшники.

Жінка звикла жити сама. Взимку вишиває та волонтерить: пече пироги та ліпить вареники для військових, влітку жінка садить город та квітник. Каже, що це її розрада, бо самій жити тяжко. На хуторі, де вона мешкає — чотири родини, де мешкає сім людей старшого віку.

«В Любешів їжджу рідко, це буває раз у місяць, набрати медикаментів. В нас тут неподалік є село Віл, туди я йду пішки 2 км з лишком. Звідти їздить маршрутка, вона їздить два рази: рано і вдень. Висилають мені посилки, дочка, сестричка, невістка», — розповідає Галина Ковальчук.

Жінка каже, що свій хутір не залишить, бо з сином домовлялися, що після закінчення війни він приїде додому, а вона його тут чекатиме.

Читайте також: 

Можливо зацікавить

Довгий час вважався зниклим безвісти: на Волині попрощаються з Героєм Олегом Юзипчуком

Довгий час вважався зниклим безвісти: на Волині попрощаються з Героєм Олегом Юзипчуком

З передової – на останній дзвоник: військовий із Луцька приїхав привітати доньку-випускницю. Відео
відео

З передової – на останній дзвоник: військовий із Луцька приїхав привітати доньку-випускницю. Відео

Має 33 роки стоматологічного та 35 років загальнолікарського стажу: історія капітана медичної служби волинської бригади
історії війни

Має 33 роки стоматологічного та 35 років загальнолікарського стажу: історія капітана медичної служби волинської бригади

«Двічі воював: перший раз підписав контракт, вдруге – по мобілізації». Спогади про Героя з Волині Василя Богайчука
історії війни

«Двічі воював: перший раз підписав контракт, вдруге – по мобілізації». Спогади про Героя з Волині Василя Богайчука

«Найболючіше, коли тобі – після поранень в очі кидають: «Ідіть ви воювати!» - ветеран з Волині
історії війни

«Найболючіше, коли тобі – після поранень в очі кидають: «Ідіть ви воювати!» - ветеран з Волині

Відстрочка від мобілізації для освітян: нові умови від Кабміну

Відстрочка від мобілізації для освітян: нові умови від Кабміну

«Хочу обійняти дітей і знову поїхати у велоподорож»: історія бійця «Сталевої сотки», який став фронтовим перукарем
фото

«Хочу обійняти дітей і знову поїхати у велоподорож»: історія бійця «Сталевої сотки», який став фронтовим перукарем

Поет з Волині видав у США міжнародну антологію для підтримки українських сиріт

Поет з Волині видав у США міжнародну антологію для підтримки українських сиріт

Краплі дощу змішались зі сльозами: волиняни зустріли воїна Сергія Деркача
відео

Краплі дощу змішались зі сльозами: волиняни зустріли воїна Сергія Деркача