Аби відволіктися від переживань за чоловіка на війні, волинянка почала вирощувати лаванду

Матір прищеплювала їм із сестрою змалечку любов до квітів, навчала тонкощам вирощування. Народилася Тетяна в Любешові, а в Проходах оселилися з чоловіком, бо там узяли оселю поруч його літньої родички, яку й доглядають. І ось тепер уже власні донька та син допомагають плекати квітник та поки що невеличке лавандове поле.

Жінка захоплено та детально оповідає про свої улюблені лаванду і лавандин. А почалося все з одного кущика, придбаного торік на любешівському ринку. З нього господиня зібрала восени насіння і в грудні посіяла його прямо на сніг. Адже, стверджує, найкраща пора для цього процесу – мінус 20 градусів. Весною сніг зійшов, і з’явилися тендітні зелені сходи вже своєї лаванди. Коли рослини підросли, повипускали по 4-5 листочків, Тетяна пересадила розсаду до спеціальних касет. Хоча, каже господиня, можна і в горщики. А коли вже добряче підросли молоді кущі, то стригла – аби наростала зелена маса. Тож її улюбленці були маленькі, пишні і всі обсипані цвітом. А от дорослі кущі, зазначає, лише двічі треба стригти – весною та восени.

Розповідь квітникарки плавно перетікає від вирощування лаванди з насіння до двох інших методів – черенкування та прикопування. Із черенків виростила Тетяна Оласюк із пів сотні кущів ароматної та корисної рослини. Коли весною підстригала їх, то гілочки саджала в ґрунт і часто поливала – спочатку теплою водою, а потім звичайною. Ще зо два десятки нових кущів лаванди отримала шляхом прикопування.

Від дорослого куща вибирала більші гілки, прикопувала їх боком. І ті гілочки з прикопаного місця пускали коріння. Тоді акуратно відщипувала їх садовими ножицями та обережно, щоб не попсувати корінчики, викопувала і відсаджувала, – охоче ділиться «лавандовими» секретами жінка.

Тож тепер жінка має близько сотки городу лаванди.

Ще один особливий фаворит є у пані Тетяни – лавандин. Торік восени розпочала його розводити. Зовні він дуже схожий на лаванду. Але кущ трохи більший, гілки грубші, колоски теж крупніші. Та й запах квіток насиченіший, переконує волинянка. А ще наголошує: він не розмножується з насіння.

І хоча лише другий рік Тетяна Оласюк займається вирощуванням цих рослин, проте вже має чимало охочих придбати їх у букет або саше з них.

А починалося все просто з бажання мати в себе таку красу.

Лаванда здавна відома своїми чудовими властивостями. Я свою використовую у каву, додаю в тісто, прикрашаю нею печиво. Не кажучи вже про букети. Адже з лаванди та лавандину можна як окремо букети робити, так і в поєднанні з іншими сухоцвітами. Для цього гілочки зрізую, зв’язую та підвішую сушитися колосками донизу у добре провітрюваному приміщенні, але без прямого попадання сонця, – захоплено оповідає жінка.

До слова, на квітнику в Оласюків всіма кольорами веселки красуються троянди, лілії, хризантеми, юка, хоста й чимало інших садових культур.

Дарина і Оленсандр допомагають мамі, чим можуть, у тому числі прополювати квітник. Щоправда, в сина ще важливіша місія.

Коли чоловік ішов служити, то синові сказав, що він лишається за старшого, має оберігати сестричку і маму, – із хвилюванням та водночас теплотою каже Тетяна Оласюк.

І Сашко дійсно старається. Бо ж дуже хоче бути схожим на свого тата Василя, адже той захищає всіх від ворога.

Стараюся при дітях не показувати своїх хвилювань. Дуже заспокоює догляд, інша робота з квітами, якої завжди вистачає. Вони ж не лише красиві, але й затишно біля них, – підсумовує дружина захисника.