«Ми вечірок не робимо». Як у Луцьку працює барна культура
Більше ста років тому у світі з'явилась професія бармена. Йдеться про людину, яка обслуговує відвідувачів пабів та барів за стійкою. Попри стереотип про «людину з пляшкою», бармен - це не людина-наливайка, а справжній митець. Тут є місце і точності, й імпровізації. 6 лютого у світі відзначається Міжнародний день бармена
Вечір п'ятниці. У коктейль-бар «Клімат» починають сходитися люди, які вирішили відпочити в неформальній атмосфері, розслабитися і поспілкуватися.
За баром сьогодні - Олесь. Хоч ще місяць тому нічого спільного із барною справою у нього не було, тепер він готує коктейлі так, наче робив це завжди.
Тим, хто не зовсім розуміється у смаках, радить: «Кисле чи солодке? Міцне чи не міцне? Чи є побажання щодо алкоголю?»
У куті фудкорду, звідки долинає легка музика, із настанням сутінок за вікнами стає ще атмосферніше. Неонові вивіски та стіна поряд із барною стійкою зі світлинами та вінтажними деталями додає затишку. За пів години столики наповняться людьми, які частуватимуть свої коктейлі. Хтось сидить біля барної стійки і веде жваві розмови.
Софія з Любою, одна з яких тут вперше, а інша вже була у коктейль-барі раніше кілька разів, замовляють коктейлі з жуйкою. Діляться, що це чи не єдине місце в Луцьку, де можна добре посидіти і випити чогось смачного. Їм подобається атмосфера: затишно і молодіжно.
Аліну, що вже стала постійною гостею, приваблює легкість яка відчувається у закладі. Каже, що тут можна з багатьма поговорити і відчути себе, як з друзями, навіть коли бачиш цих людей вперше.
У руках бармена за вечір створюють десятки коктейлів, Олесь вправно трясе шейкером, щоб оберти інгредієнтів у ньому створили правильний смак коктейлю. Перед цим, у склянку набрав декілька кубиків льоду - охолоджувати. Так і робиться барна культура.
На білих цеглинках завчасно виведені правила приготування всіх напоїв. Над ними працював один зі співвласників бару - Ярослав, який вже понад 7 років працює у цій сфері.
Тим часом Олесь, чаклує над одним, потім - іншим коктейлем, зазначає, що вони роблять їх складніше, ніж у інших барах. Наприклад, спеціально варять полуничний сироп, який можна було б придбати окремо, а для «Нігроні Кока» 24 години настоюють бітер на кокосі. Правда, таким чином відчувається процес створення коктейлю.
Третій власник бару - Олег додає, що найважливіше у їхньому випадку - дотримуватися калькуляції, яку розробив шеф-бармен. Водночас акцентує на методах створення, які теж виведені на плиточках на стіні.
«Потрібно влити кожного компоненту стільки, скільки вказується. Якщо шеф-бармен задумав коктейль «Смарагд», то, переливши якийсь інгредієнт, він смакуватиме по-іншому. За вдалої калькуляції всі складники створюють правильний смак.
Якщо задумали, щоб спочатку відчувалася кислинка, потім солодкий присмак, а згодом віддавали нотки випічки, то так має бути. Якщо ти якийсь інгрідієнт не так наллєш, то нотки випічки не відчуватимуться, бо їх перекриє кислинка», - розповідає Олег.
Кожен із коктейлів має свою історію і особливість приготування: наприклад, замість «Апероль Шпріц» хлопці зробити «Апрікот Шпріц». Кажуть, що сам коктейль попередньо скомбінований не зовсім правильно, тому вони вирішили його видозмінити: замість аперолю додають бренді апрікот.
«Джин Гарден» порекомендували зробити наші друзі. Він такий кислий. Його описують, як літній коктейль: він трішки пахне огірком, туди додають сироп бузини, яблучний джин і лимонний фреш. Він кисло-солодкий, більш до кислого, пахне огірком, нагадує літо», - підкреслює Олег.
Також інтерпритація торкнулася «Нігроні», стандартна версія якого робиться з 30 мілілітрів вермуту, бітеру і джину. Тут бітер настоюють на кокосі 24 години, а джин заливають полуничним йогуртом.
Олег каже, що досвідчені бармени, як-от Ярослав, що є міксологом, розуміються на проявах алкоголю у різних варіаціях. Для цього потрібно мати неабиякий досвід, ходити на дегустації і навчання, тому за напої тут відповідає Ярослав, а Олесь і Олег - за атмосферу. Але вони також стають за барну стійку, навчаючися в процесі.
З ідеї зробити щось для друзів у Олега, Олеся, що працювали до повномасштабної війни у площині івентів, і Ярослава, який має кілька років досвіду у барній справі, місяць тому з‘явився «Клімат».
Спершу це мав бути заклад із назвою «Ось воно вино», але після обговорень зародилася конценція майбутнього бару:
«Ми зібралися всі троє: «Давайте будемо розкладати нашого гостя і хто до нас ходитиме». Поки думали-гадали, пили сидр. І виникло запитання: «Яке «Ось воно вино», якщо ми п‘ємо сидр?»
Цікаво, що назву для бару вигадала подруга хлопців Даша, почувши ідею хлопців. Олег розповідає, що оскільки заклад робили для друзів, тому і їх вирішили доєднати до процесу.
«Клімат - це, як сприятлива атмосфера для знайомства, спілкування, розвитку і простору для перебування, - зазначає хлопець.
Кажуть, що вони за культуру відпочинку і пиття, а не за пляшку горілки, літр соку, щоб напитися і щось чудити.
Вже сформувалося кілька слоганів «Клімату»:
Випивка за розкладом - не наш формат.
Бар, який не соромно батькам показати.
Освітньо-навчальний заклад бар «Клімат», вчимо пити відповідально.
«Нашим друзям і друзям друзів приємно тут зустрічатися, бачитися і знайомитися. Коли розпочалася повномасштабна війна, люди зайшли у такий «день бабака»: лиш робота і ніяких вечірок. Ми вечірок не робимо, але це місце, куди можна прийти і зняти напругу, поспілкувавшись з іншими людьми.
Це якраз місце, де люди конектяться. В такій неформальній атмосфері, трішки випивши алкоголю, твої рамки опускаються і ти можеш більш вільно спілкуватися», - каже спізасновник Олег.
Текст і фото - Ольга Юсковець