«Бізнес повинен підлаштуватися під умови війни». Інтерв’ю з Андрієм Разумовським

У середині березня Олексій Арестович зробив трохи скандальну заяву про те, що українцям на заході країни «вже досить сидіти вдома і час завершувати свято непослуху». Після цього подібні тези звучать дуже часто. Про те, що в тилових містах, де немає активних воєнних дій, необхідно повертатися на робочі місця і запускати економіку.

Що це означає на практиці? Якими саме мають бути кроки місцевого бізнесу та влади, щоб економіка справді ожила? Про це, а також про те, що зараз відбувається в бізнесовому житті Луцька і в будівельній сфері, зокрема – у розмові із директором Будівельної компанії «Інвестор» Андрієм Разумовським.

– Можете як бізнесмен пояснити, що саме потрібно робити, щоб «запустити економіку»?

– За грубими підрахунками, сьогодні в обороні України бере участь близько мільйона людей. Збройні сили України – це десь 300-400 тисяч, є ще тероборона, правоохоронці. Але щоб оборонні функції працювали, потрібна допомога набагато більшої кількості людей. Всі, хто може шити форму, робити бронежилети, перевозити пальне, готувати їжу – повинні зараз працювати в 2-3 зміни. Тобто зараз є велика кількість людей, які повинні працювати.

Аграрний сектор сьогодні дуже важливий, повинен добре спрацювати, інакше ми не будемо мати, що їсти. Так само важлива харчова промисловість. В регіонах, де немає бойових дій, вона повинна працювати з набагато більшою потужністю, щоб забезпечувати їжею також регіони, де такі підприємства зараз не працюють, але люди так само потребують продуктів. 

– А будівництво?.. Чи інші сфери, які напряму не забезпечують фронт?

– Критично важливо, щоб зараз працювали всі сфери. Нещодавно була дискусія серед лучан, чи доцільно зараз виконувати якісь роботи в місті. Що краще: купити бронежилети чи покласти бруківку? 

На мою думку, краще і купити бронежилети, і покласти бруківку. Питання ж не в тому, що комусь сьогодні «горить» ремонтувати дороги, чи щось фарбувати. Питання в іншому. Цю роботу будуть виконувати люди, вони будуть отримувати зарплати, будуть закуплятися матеріали і, відповідно, це дозволить запрацювати ще іншим підприємствам. Одне робоче місце в будівельній галузі створює 7 суміжних.

Тому питання не в тому, що комусь зараз треба наводити благоустрій. І не в чиємусь зиску чи прибутках. Першочергово питання зараз в тому, що треба завантажити місцеві підприємства і дати людям роботу. 

Оскільки я будівельник, то розказую на прикладі нашої сфери, але це стосується й інших. До початку військових дій в Луцьку у сфері будівництва працювало близько 5000 людей. Частина пішла до Збройних сил, частина – в тероборону, хтось активно волонтерить, але і цим людям також потрібна робота.

Зрозуміло, що сьогодні комерційних замовлень в будівельників – обмаль. Тому ситуацію може вирішити тільки держава. Від якої хотілося б більш чіткої позиції.

– Що ви маєте на увазі? В державі ж на всіх рівнях заявляють, що в тилових містах треба працювати.

– Так. І президент, і прем’єр-міністр, все керівництво держави заявляє про те, що треба запускати економіку. Але є ряд неузгоджених моментів.

Наприклад, зараз заблоковані всі капітальні видатки з місцевих бюджетів. На рахунках міських рад є кошти і можна було б проводити якісь роботи, запускати економіку, але технічно – такої можливості немає, все заблоковано.

Так само і з продажем нерухомості – державні реєстри сьогодні не працюють. Ми розуміємо, що це було необхідно в цілях безпеки. Але зараз для відносно спокійних регіонів потрібно дати хоча б частковий доступ, чи в якомусь обмеженому режимі – хоча б годину-дві в день, щоб можна було провести якісь певні операції. Купівля-продаж забезпечує податки, і ми не можемо це блокувати постійно. 

Думаю, треба починати підлаштовуватися під нові реалії. Звичайно, є надія, що війна закінчиться швидко. Але об’єктивно – ми цього не знаємо. Коронавірус мав би нас навчити, що треба враховувати складні обставини і вчитися в них жити.

– Можна взагалі порівняти умови, в які бізнес опинився під час карантину, з тими, які є зараз?

– Ні, це зовсім інше. Під час карантину ми фактично мали тільки обмеження в переміщенні людей. Зараз інша ситуація, і наслідки для економіки теж будуть зовсім іншими. Навіть, коли ми говоримо про Волинь, де поки ситуація стабільна.

– Компанія «Інвестор» все ж відновила роботу. Ви продовжуєте будівництво, рекламуєте і відповідно – продовжуєте продаж об’єктів. Робота нагадує «довоєнний режим», чи процеси змінилися?

– Частина наших працівників задіяна в обороні держави, частина – активно волонтерить, хоча це не особливо впливає на роботу компанії, працювати зараз є кому. Майже ніхто не виїхав закордон, всі в Луцьку.

Найбільшу складність викликає доставка будівельних матеріалів, які ми купували в різних регіонах, в тому числі – в Харкові, Києві, Житомирі, Дніпрі.

Деякі з підприємств повністю зруйновані. Наприклад, невідома доля харківського заводу з виробництва керамічної плитки. В Житомирі росіяни розбомбили завод «Ізоват», його тепер просто не існує. А це – виробництво, яке забезпечувало до 80% усієї мінвати в Україні. Інші два заводи, які виготовляють мінвату, мають власників-росіян. Свої останні партії мінеральної вати ми купували в польського виробника для того, щоб не зупиняти будівництво.

Докладаємо всіх зусиль, щоб ввести в експлуатацію до кінця року по максимуму ЖК «Супернова». Зараз добудовуємо третій-четвертий під’їзди, робимо фасад, вставили вже всі вікна, встигли купити котли і будемо їх монтувати. Зараз, поки з вами говоримо, на «Супернові» відвантажують бруківку і будуть робити благоустрій.

Будуємо ЖК «Амстердам», виконуємо кладку, монтуємо вікна, дах, і також докладаємо зусиль, щоб його максимально швидко реалізувати. До ковельського ЖК «Парковий квартал» проводимо газову трубу, там ще залишились деякі роботи в під’їздах.

Поки у нас процес будівництва йде нормально, але не до кінця зрозуміло, звідки будуть наступні поставки блоків, цегли, плит перекриття, арматури… Всі ці суміжні до будівництва підприємства вже починають потрохи запускатися, почули, що будівельники відновлюють роботу. Але проблема в тому, що зламана логістика. 

Ми звикли роками працювати з певними виробниками, а тепер їх або немає, або до них немає можливості доїхати. Треба шукати іншу логістику. Так само, як сьогодні аграрії шукають спосіб, як вивезти пшеницю і кукурудзу закордон суходолом, оскільки море заблоковане. Але ми знайдемо нові шляхи і відбудуємо логістику дуже швидко. 

– Як зараз працюють будівельні компанії в інших містах на заході України?

– Знаю, що деякі теж повертаються до роботи. Після нас запустилася компанія в Рівному, декілька – в Львові, Івано-Франківську, Чернівцях. Не всі працюють, але деякі запускаються.

– Уже говорять про державні програми з компенсації житла вимушено переміщеним українцям. Але коли запустять в роботу ці програми, і яким буде механізм?

– Була попередня нарада з цього приводу. Поки держава планує викупити всі готові квартири в районах, де немає військових дій. Не до кінця зрозуміло, чи попаде в цю програму Волинь, оскільки ми прикордонна область і загроза нападу з боку Білорусі досі залишається.

Усі, хто втратив житло, зараз реєструються через  Дію і будуть отримувати компенсацію. В якому вона буде вигляді – грошовому чи в квадратних метрах, поки готового рішення немає. Найпростіше було б, щоб це була грошова компенсація, пропорційна вартості втраченого майна. 

Зараз є інформація про 11 мільйонів українців, які вимушено переїхали. Деяке житло вціліло, і зрозуміло, що люди повернуться додому, але значна частина – знищена. Якщо брати всі готові квартири на заході України і розглядати варіант, що держава їх викупить та надасть людям, то забезпечити вдасться приблизно шість з половиною тисяч сімей. Тобто – 11 мільйонів проти 6 тисяч. Це неспіврозмірні цифри.

Як вийти з ситуації? У держави має бути глобальне рішення, як швидко забезпечити житлом таку кількість населення. 

16 квітня буде чергова нарада, де будемо обговорювати законопроект №7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій». В будь-якому випадку, в будівельників після перемоги точно буде дуже багато роботи.

– Чи може розраховувати Луцьк і Волинь, що тут теж буде активне будівництво після війни?

– Будівельники зорієнтуються в географії, головне, щоб держава прийняла якесь рішення в цьому напрямку. Зараз все, що нам потрібно – перемога і конкретний план дій від держави. Такий собі «план Маршалла» для України.

Щодо першого, нашої Перемоги, то сумнівів немає. Ми переможемо і відбудуємо все знищене, збудуємо навіть краще. 

А стосовно економіки, то на цьому етапі важливо виконувати просту задачу: щоб кожен максимально ефективно робив свою роботу. Пік хліб, робив ковбасу, шив форму, сіяв пшеницю, возив пальне. 

– Вже є обговорення, яким має бути майбутнє українське житло. Одне з зауважень – обов’язково з бомбосховищами…

– В плані безпеки ми справді маємо взяти за приклад Ізраїль, де всі новобудови мають сучасні і надійні бомбосховища. Планування квартир у них передбачене таким чином, що у кожній є кімната, максимально захищена від ракетного удару.

Але при будівництві нових будинків треба буде врахувати ще один важливий фактор. При найбільш сприятливих умовах багатоповерхівку зводять 12-16 місяців. Де весь цей час будуть жити люди, які залишились без дому? Тому ми повинні також шукати нові технології, як будувати швидко.

– Квартири в «Інвесторі» зараз продаються?

– У нас є декілька готових об’єктів, які ми можемо продати. Але наші квартири розкуповують на етапі будівництва, тому великого запасу немає.

Оскільки постійно отримуємо запити – купити квартиру, знайти будинок, зняти в оренду, то вирішили розширити свої послуги. Кожного разу, коли нас просили підшукати житло на «вторинці», перебирали всі варіанти, шукали. Тепер вирішили, щоб не робити кожного разу одне і те саме, зайнятись цим системно і повноцінно надавати рієлторські послуги.

Ми вміємо працювати з нерухомістю, знаємо як це робити і тому точно можемо бути корисні людям в пошуку житла чи комерційної нерухомості. Тому якщо у вас є така потреба – знайти житло, чи навпаки – допомогти продати або здати, звертайтеся.

– Ціни на нерухомість будуть рости – це вже очевидно?

– Сьогодні вже різко піднялись ціни на деякі будматеріали. Думаю, зараз задіяний ще й моральний фактор, тому з часом ціни трохи стабілізуються.

Але залишається проблема, про яку ми говорили – повністю зламана логістика, незрозуміло, чи деякі матеріали будуть на нашому ринку взагалі. Крім того, елементарно – на житло і, відповідно, будівельну продукцію буде величезний попит. Тому і ціни будуть рости.

– Виходить, що зараз вигідно купувати нерухомість?

– Такий час, що я не можу нікого агітувати. Я можу сьогодні сказати за себе і нашу компанію. Ми – активні і сміливі, в чомусь ризикуємо, але не зупиняємо роботу і дуже оптимістично налаштовані. І віримо, що Україна найближчим часом переможе. Але це наш вибір і наша позиція. А кожен повинен визначитись сам і вирішити для себе, на що він розраховує і яку позицію займає.