«Мамо, якщо доведеться вибирати, кому жити, а кому загинути, – я прикрию хлопців»: Герой з Волині врятував чотирьох військових

«На щиті» Герой повернувся до рідної громади, де його зустріли живим коридором пошани. Люди вийшли з квітами і прапорами, щоб пошанувати Воїна, який віддав життя за Україну. Чин відспівування відбувся у храмі Казанської ікони Божої Матері. Провести Богдана в останню дорогу прийшли сотні людей – односельці, друзі, побратими, представники влади та духовенства. Після молитви Героя поховали на місцевому кладовищі. Історія Героя пише газета Нова доба.

Староста села Віктор Регешук згадує Богдана як щиру і добру людину.

– Родина в нього багатодітна, скромна. Богдан був надзвичайно хорошим хлопцем. Його поважали і шанували. На війні він проявив себе як справжній воїн. Хоча раніше не служив у армії, але дослужився до молодшого сержанта і мав кілька бойових нагород, – розповів староста. – Богдан служив у десантно-штурмових військах, зокрема у складі 77-ї та 95-ї десантно-штурмових бригад, а згодом – у розвідці. Йому було лише 29 років…

Мама загиблого Воїна, Лариса Василівна, розповіла, що Богдан був її первістком серед п’яти дітей.

– Він ріс дуже спокійним, старанним хлопцем. У школі його завжди хвалили. Вчителі казали, що він відповідальний і наполегливий, – згадує жінка.

Потім Богдан навчався у Маневицькому професійному ліцеї на маляра-штукатура. Там також мав одні з найкращих результатів у групі. Після цього працював на будівництві. Часто їздив на заробітки, зокрема й до Польщі.

– Він не боявся жодної роботи. Все виконував на совість. Хлопці, з якими трудився у бригаді, завжди казали, що такого працівника ще треба пошукати, – говорить Лариса Тюхтей. – Деякий час син офіційно робив на підприємстві «Кромберг енд Шуберт» у Луцьку, але згодом повернувся до будівельної справи, яка йому більше подобалася.

Три роки тому Богдан створив сім’ю. Разом із дружиною Марією вони жили у Луцьку. Чоловік прийняв і виховував двох доньок дружини – Ярину та Таню, а згодом у подружжя народився спільний син Дмитро.

– Він дуже любив дружину і дітей. Для нього сім’я була всім, – каже мати.

Через проблеми із зором Богдан не проходив строкову службу. Але після початку повномасштабної війни вирішив захищати Україну.

– Я казала: «Сину, може, не підеш?». А він відповів: «Мамо, я не буду ховатися. Я чоловік і повинен захищати свою країну», – пригадує Лариса Василівна. – У квітні 2023 року його мобілізували до лав ЗСУ.

Спочатку Богдан проходив підготовку у Житомирі, після чого потрапив до 77-ої десантно-штурмової бригади. Брав участь у важких боях під Бахмутом, де отримав сильну контузію. Попри це, зумів вийти з бою та винести поранених побратимів. Згодом служив у 95-ій десантно-штурмовій бригаді. На Курському напрямку отримав численні осколкові поранення. Після реабілітації знову повернувся до служби. Згодом Богдан пройшов навчання, отримав звання молодшого сержанта та став інструктором. Але через деякий час підписав річний контракт і знову пішов воювати.

Перед відправкою на Сумщину Богдан сказав матері слова, які вона пам’ятає досі: «Мамо, якщо доведеться вибирати, кому жити, а кому загинути, – я прикрию хлопців».

20 серпня минулого року під час важкого бою воїн прикрив побратимів і допоміг вивести з-під вогню чотирьох військових. Сам він загинув.

Спочатку Богдана вважали зниклим безвісти. Лише після тривалих пошуків та генетичної експертизи у лютому цього року підтвердилося, що знайдене тіло належить саме йому.

Прощання з Героєм зібрало сотні людей.

– Було дуже багато людей. Навіть ті, кого я не знала. Все село прийшло провести мого сина, – каже мати. – Дякую місцевій владі та всім, хто допоміг організувати поховання. Ми дуже вдячні кожному, хто підтримав нас у цей важкий час.

Молодший сержант Богдан Тюхтей назавжди залишиться у пам’яті земляків як мужній воїн, люблячий син, чоловік і батько.

Щирі співчуття його рідним та близьким! Вічна пам’ять і слава Герою України.

Сергій ГУСЕНКО

Читайте також:

• На Волині мамі полеглого Героя Богдана Щербика передали державну нагороду
• Без страху і вагань завжди ішов першим на завдання: спогади про мужнього патріота з Волині Максима Єгорова
• У ліцеї на Волині відкрили меморіальні дошки чотирьом полеглим Героям-випускникам