Спогади про загиблого Героя Василя Коцюбу

Василь Коцюба, на псевдо Фунтик, народився в селі Волиця на Волині. Після початку війни він повернувся в Україну і служив гранатометником у складі 2-ї роти 214-го окремого батальйону OPFOR. Відзначався відвагою, працьовитістю та підтримкою рідних.

Спогади про Героя опублікували у фейсбук-спільноті «Меморіал героїв».

Народився Василь у селі Волиця на Волині. Після школи здобув фах тракториста широкого профілю в Оваднівському політехнічному професійному училищі №21. Після випуску повернувся до рідного села й працював за спеціальністю в місцевому господарстві. Останнім часом був на заробітках у Польщі. Після початку повномасштабної війни повернувся в Україну.

Боронив Батьківщину в складі 2-ї роти 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR. Обіймав посаду гранатометника.

«Працьовитий, справедливий, відважний, був найбільшою опорою та підтримкою для своєї мами. Поспішав усім на допомогу навіть тоді, коли самому було важко, здавалося, ніби готовий допомогти цілому світові! Ось наскільки мав добре серце! Будував плани на майбутнє й мріяв про дітей. З самого дитинства дуже любив сільську техніку, з юних літ знав ціну хліба й праці на землі, тому й обрав професію тракториста. Життя було нелегким, але ніколи не здавався й завжди прагнув кращого. Для мене він – Герой, а Герої не вмирають. Для нас він завжди живий, бо живе в наших серцях!», – розповів рідний брат Сергій.

Солдат Василь Коцюба на псевдо Фунтик загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу 31 грудня 2023 року. Свій останній бій 36-річний захисник прийняв поблизу села Богданівка на Донеччині.

Поховали захисника у рідному селі.

У Василя залишились мама Ніна Петрівна та двоє братів: старший Олександр захищає країну ще з 2014 року, середній Сергій займається волонтерством.

Читайте також: