Вилетів із «Хаммера» під час вибуху: історія військового з Волині
Головний сержант одного з механізованих батальйонів 156 ОМБр, Владислав Іщик, переконаний: успішне виконання завдань на фронті та в тилу можливе лише за наявності якісного сержантського складу. Він родом із Волині, яку називає «прекрасною і мальовничою».
Про військового розповіли в ОК «Захід».
У військо прийшов, підписавши контракт ще в далекому 2018 році. До цього навчався в медичному коледжі, зрозумів, що не його покликання, забрав документи і став військовим.
«Люблю зброю, техніку, тому й пішов у військо!», – каже військовослужбовець із позивним «COLT».
На той час молодий боєць пройшов базову загальновійськову підготовку у Старичах, від рівня якої досі в захваті. А потім вибув у визначену військову частину. Служив добре, тому виріс від солдата до головного сержанта підрозділу.
А на початку повномасштабного вторгнення рашистів уже був головним сержантом взводу на Житомирщині. За якийсь період військової служби разом із головним сержантом з’єднання перейшли у новостворену 156 Окрему механізовану бригаду Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
На початках Владиславу Іщику дуже допомогли друзі-волонтери з рідного селища Маневичі. За все вдячний, та найбільше за автомобілі, які доставили аж із Великої Британії. Вони на фронті дуже потрібні.
Бойових епізодів запам’яталося багато. Наприклад, під Юнаківкою згадує важку евакуацію пораненого побратимами. Як важко не було, таки вибралися до своїх. А врятований і досі вдячний.
На війні сержант має звичку їздити з причиненими дверима водія. І це врятувало. Саме прислухався до звуку працюючого двигуна, як прилетів справа ворожий FPV-дрон… Удар, вибух… Саме через відкриті двері «Хаммера» він і вилетів назовні. На щастя, всі тоді залишилися живими. А згодом тією ж ушкодженою машиною дісталися до своїх.
Чим займається 26-річний головний сержант батальйону? На це запитання Владислав Іщик відповів вичерпно:
«Якщо чесно, то всім! Головне, що всі в мене мають бути повністю забезпечені та навчені».
«COLT» знає, що дуже важливо постійно говорити з людьми. Бо особовий склад – це, насамперед, люди. Їм це потрібно:
«Особливо важливо спілкуватися з хлопцями, які виходять із позицій. Бо їм тоді важко і фізично, і морально…»
Владислав Іщик переконаний, що найкращих солдатів потрібно заохочувати, і в 156 ОМБр цей процес постійно відбувається. Тому лідери стають сержантами, і кар’єрне зростання продовжується.
А до тих, хто ще не долучився до Сил оборони України, сержант із тонким гумором в інтонації каже:
«Давай, брате, вставай, приходь до нас! Усе буде добре! У нас є і хліб, і сіль».
Війна триває. Такі, як сержант Владислав Іщик і хлопці з його батальйону, за будь-яких умов тримають фронт української оборони та наближають Перемогу над російськими окупантами.
Читайте також:
- Від хореографа до воїна: історія бійця волинської бригади
- Захисник волинської «сотки» на псевдо Чілінтано піклується на фронті про собаку-побратима
- За роки служби пройшов шлях від солдата до головного сержанта і удостоєний бойових нагород: історія захисника з Волині
Будь в курсі усіх новин
