Від хореографа до воїна: історія бійця волинської бригади

Про воїна розповіли на фейсбук-сторінці бригади.

З раннього дитинства Дмитрик марив народними танцями – і з юних літ наполегливо торував саме цей професійний шлях.

Музична школа в рідній Ічні на Чернігівщині, Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької, столична Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв.

Проте на початку 2024 року професійний хореограф з дипломом магістра ухвалив рішення справжнього чоловіка – став до лав ЗСУ.

Після проходження курсу підготовки в Королівстві Іспанія Дмитро потрапив на службу до «Сталевої Сотки», де й одержав позивний «Танцор».

Спочатку чоловік бив ворога, перебуваючи на стрілецькій посаді, а згодом перекваліфікувався на оператора-навідника – тож нині виконує бойові завдання як старший у групі «дронарів».

«Ніхто не народжений для війни. І мені теж було страшно, коли я вперше заходив на «еспеху» в Залізному (місто біля Торецька). Але людина здатна до всього адаптуватися. І всього можна навчитися, якщо справді цього хотіти, – вже з позицій досвідченого воїна міркує Дмитро, – У цьому війна дуже подібна до хореографії: долаєш сходинку за сходинкою і рухаєшся до своєї мети. А мета у нас тут одна – Перемога…»

Тим часом у рідному місті на свого бійця чекає найдорожча людина – мама Людмила Олексіївна. А також поставлена на паузу на час війни улюблена справа – хореографія.

Читайте також:

• Захисник волинської «сотки» на псевдо Чілінтано піклується на фронті про собаку-побратима
• Хоронив загиблих, а потім пішов у бій: історія «Ворона» зі Сталевої Сотки
• За роки служби пройшов шлях від солдата до головного сержанта і удостоєний бойових нагород: історія захисника з Волині