За ухилення від призову судили волинянина

Влітку 2024 року волинянин, проходячи планову військову комісію, відразу за декілька хвилин отримав вердикт — придатний. Однак чоловік відмовився, бо понад 10 років живе з діагнозом подагра і запевняє, що воювати фізично не здатний.

Ба більше, він каже, що не ховався, а сам намагався знайти підрозділ, де міг би служити за контрактом з урахуванням хвороби, - йдеться у сюжеті каналу Аверс.

«Я був у них, їздив по повістці, потім приїжджав до них, казав: «Давайте мені обласне, щоб я пройшов». Мені вони не надавали спочатку. Три рази їздив. Вони потім мене вже самі забрали і привезли сюди. Я пройшов ВЛК і мені написали, що не призвали по стану здоров'я», - каже обвинувачений.

Горохівський районний суд призначив чоловіку іспитовий строк, три роки пробації. Проте прокуратура вважає таке рішення надто м'яким.

«Поза увагою суду залишилась суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення, не визнання вини та те, що він не висловив каяття з цього приводу», - зачитує суддя Волинського апеляційного суду Віталій Денісов.

Чоловік вирішив таки довести свою правоту. Мовляв, огляд провели на швидку руку, проігнорувавши медичну історію підсудного. Тому захисниця стверджує, це не ухилення.

«Він від самої мобілізації не ухиляється. Він не згідний за станом здоров'я. Він просив: «Проведіть мені нормальне ВЛК, нормальне обстеження лікарів і згідно мого стану здоров'я, там де я можу служити, де можу робити, я згідний служити», - зазначає захисниця Світлана Ковальчук.

Після проходження повторної ВЛК медики винесли свій вердикт — обмежено придатний.

«В частину його не беруть, він за станом здоров'я не потрібний. Його змушували підписати контракт. Це людина погоджується і там вже якби не питають, який стан здоров'я, відправляють на бойові посади, які він просто не зможе виконувати ті бойові завдання», - додає Світлана Ковальчук.

Захисниця наполягає на залишення вироку суду першої інстанції, оскільки хвороба підсудного навесні загострилась і йому потребує негайного лікування.

Заслухавши учасників суду, апеляційний суд ухвалив: залишити скаргу прокурора без задоволення, а вирок першої інстанції лишити без змін, а саме три роки іспитового строку.