Героїв з Волині посмертно нагородили орденом

Двоє Героїв з Велимченської громади, котрі загинули за свободу і незалежність України, відзначені державними нагородами. За самовіддане виконання військового обов’язку, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, орденами «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено Миколу Васильовича Дарчика та Олександра Васильовича Бебеса.

Нагороди вручили рідним Героїв. Про це повідомляє Велимченська громада.

Життя 51-річного молодшого сержанта, сапера-інженерно саперного відділення інженерно-саперного взводу одного з механізованих підрозділів сухопутних військ Збройних сил України 14 ОМБр, Миколи Васильович Дарчика обірвалося 2 листопада 2023 року в районі населеного пункту Петропавлівка, Купʼянського району Харківської області під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації. Нагороду отримали дружина Зоя Михайлівна та єдиний син Богдан.

Солдат 77 ОАеМБр Олександр Васильович Бебес помер після тривалого лікування 2 жовтня 2024 року в лікарні місті Ковель, йому було лише 28. Обставини поранення: 19 травня 2024 року, під час безпосередньої участі у бойових діях по захисту Батьківщини, при виконанні бойових завдань у складі військової частини 4355 в районі населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області внаслідок скиду боєприпасу з ворожого БПЛА та бойових дій солдат Олександр Бебес отримав поранення під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації. Нагороду отримала матір військовослужбовця Тетяна Миколаївна та брат Андрій.

Висока відзнака є символом вдячності, болю, гордості й визнання державою їхньої відваги та жертовності. Але ми розуміємо, що жодна нагорода не замінить живої присутності, обіймів, голосу, посмішки... Бо вони були не просто військовими. Микола був люблячим чоловіком та батьком, а Олександр чудовим сином. Їх любили, чекали вдома, для рідних вони були світлом, яке зігріває…