Тренерка Катерина Рабан з Луцька розвінчала міфи про екотовари

«Проблема не в пластику, а в одноразовості», — каже Катерина Рабан, голова ГО Zero Waste Луцьк. У інтерв’ю з журналістами ВСН вона розвінчує популярні міфи про екотовари, пояснює, чому крохмалеві пакети — не завжди краще. Ми говоримо про реальні альтернативи пластику, локальні рішення, які працюють, і головне — про зміну мислення, без якої жодна торбинка не врятує планету
Які альтернативи пластику реально доступні в українських магазинах?
Навіть якщо товари в українських магазинах доступні, це не завжди означає, що вони якісні, особливо коли йдеться про продукцію з Temu чи Китаю, яку часто завозять на ринки. Ще у 2017–2018 роках, коли я активно шукала альтернативи, проблем із вибором не було. Тож зараз, імовірно, варіантів стало ще більше, але якість залишається під питанням.

Які екотовари справді замінюють пластик, а які — лише маркетинг?
Екологічність — це не про ідеальність, а про вибір меншого зла. У світі немає 100% еко чи веган-продуктів, бо все, що ми виробляємо, має вплив. Навіть екотовари — це компроміс, тобто проблема не тільки в матеріалі, а в одноразовості.
Важливе багаторазове використання, але й тут варто звернути увагу на контекст: спосіб життя, доступ до компостування, токсичність матеріалів. Простих рішень немає, і слово “еко” часто просто самозаспокоєння.

Чи є локальні виробники, які пропонують доступні екологічні рішення?
На фестивалі ми показували локальні ініціативи, які містять zero waste практики. Доприкладу сортувальні станції «Чистого Луцька», компостувальну станцію від «Пастернак Біо», автомати побутової хімії «Sodiums», практики «Місто кафе» та ОСББ Britannia Hall. Але сортування це не перший крок у Zero Waste. Спочатку йде відмова, скорочення, повторне використання, і лише потім сортування та компостування.


Чи є ризики у використанні багаторазових торбинок або контейнерів?
Так, якщо говоримо про пластикові контейнери — є ризики. Пластик розпадається при митті, терті, температурі і це все потрапляє в їжу і виходить так, що ми вже споживаємо мікропластик. Тому важливо знати, з якого матеріалу зроблено контейнер. Найкраще підходяить ПП-5, харчовий пластик, його можна використовувати до 10 років, потім краще здати на переробку. Проте, якщо ви дбаєте про здоров’я найкраще підійде скло чи метал.
Які помилки найчастіше допускають люди, переходячи на екологічні альтернативи?
Люди часто не досліджують і просто замінюють одне непотрібне іншим. До прикладу, крохмалеві пакети, люди вірять, що це краще, бо так кажуть великі холдинги. Але там також є пластик, до 30%. І переробити їх можна лише на промисловій компостувальній станції, якої в Луцьку нема. До того ж ще й ресурсів на виробництво крохмалевого пакета більше: вода, електроенергія, земля, пестициди. Тому я би краще взяла звичайний пластиковий, бо його можна використовувати повторно.
Найбільша помилка — це думати, що можна просто купити екотовар і нічого не змінювати в звичках. Але треба змінювати саме спосіб життя. Компостувати, не брати зайвого, не вірити всьому, що кричать з полиць.
Читайте також:
- Від пластику до скла: що можна здати у Центр управління відходами в Луцьку
- Сортування сміття в Луцьку: як працює система, що переробляється, а що - ні
- Як зробити так, щоб миші не лізли в хату восени: найефективніші поради