Фермер, який із Донеччини евакуював на Волинь 150 кіз, робить сир і в'ялену ковбасу

Фермер, який із Донеччини евакуював на Волинь 150 кіз, робить сир і в'ялену ковбасу

Перевіз стадо кіз з Донеччини, а на Волині мусить їх  у прямому розумінні цього слова ...пускати під ніж. З півтори сотні голів у фермера Сергія Свириденка наразі лишилося всього три десятки. Та й ці до зими перетворяться на м'ясо.

Господар каже: бракує і робочих рук, і коштів. Однак своїх рук не опускає: каже, що знає, як зберегти власну справу. Як це планує зробити і в чому секрет оптимізму фермера-переселенця, – йдеться у сюжеті 12 каналу.

Сергій Свириденко приїхав з донецької Костянтинівки. Там займався козячим господарством ще з 2016-го. Але у 22-му на заваді стала війна. Тож з усім своїм господарством влітку минулого року довелося переселятися на Волинь.

Всього привіз 150 рогатих голів. Але ось минув рік - і тварин лишилося тільки 30. Вирізати своє стадо почав ще 3 місяці тому. Каже, так і не зміг на Волині знайти добросовісних, відповідальних і працьовитих помічників. Люди то спізнювалися на роботу, то не приходили взагалі. Довелося усе господарство тягнути самому. А це і праця на сироварні, і догляд за тваринами, і торгівля. А тут додалися ще й проблеми з заготівлею кормів. Просив допомоги, навіть до волинської влади звертався, але безрезультатно.

«Відповіді спочатку не було, потім я 2 листа закинув, мені відповіли, що передали в профільний якійсь комітет по цьому ну і все. Вони знають у кого в господарствах є надлишки якось сіна або соломи, або з такого чогось, от. І могли б позвонити і сказати. Могли б це зробити - це 100%, але ну ніхто не схотів це робить», - каже чоловік.

Одним словом - стало зрозуміло, що без радикального рішення - ніяк. Та попри це чоловік лишається оптимістом. Каже - рано чи пізно знову візьметься розводити кіз. 

Фермеру не раз радили замість кіз почати розводити корів - набагато менш проблемних у догляді тварин. Але Сергій не хоче втрачати унікальності, адже кіз мало хто розводить, а отже й займатися - цікавіше. А поки що - шукає підприємців аби розширювати мережу продажів сиру та ковбас. Це, впевнений, наблизить його до мрії відновити козяче стадо. 

«Це більше зараз схоже на мрію, якшо все буде добре з виробництвом, виробництво потягне. будуть гроші, які я можу знов вкласти в козине стадо його облаштування і найти хто буде працювать, то так і буде. Ну але на сьогоднішній день це більш мрія чим реальні плани», - каже фермер.

Сподівається Сергій Свириденко і на Європу. Каже: після перемоги і вступу в Євросоюз у його бізнесу з'являться нові можливості.

Аби і надалі виробляти крафтову продукцію в потрібних об'ємах, треба стадо не менше, ніж із сотні кіз. Тоді і молока вистачатиме, і грошей на зарплати людям. А поки що - робить суджук, традиційну для східних народів в'ялену ковбасу. Фарш зі спеціями три дні лежить під пресом, потім в'ялиться на холоді, згодом - у теплі, а ще пізніше - проходить процес сушки. Кілограм такого делікатесу коштує у фермера 400 гривень.

«50% тут яловичини, решта - козлятіна і конина, 50 % тут яловичини. А от ще є кобріта, це це ж сама тут 100% м'яса козине, а сало кінське...», - каже чоловік.

Не кидає фермер і сирне крафтярство. На полицях у Сергія зараз є 10 видів сиру та не менше 200-от кілограмів, які він продає на фермерських ринках. Звісно, з часом сиру меншає, адже зникає поголів'я. Але дохід від цього фермер хоче використати на купівлю нових кіз. А будуть кози - буде і новий сир, каже Сергій.

Читайте також:

Можливо зацікавить