Новий тренд серед дітей – «Гра в ТЦК»: що стоїть за цією забавою?

Новий тренд серед дітей – «Гра в ТЦК»: що стоїть за цією забавою?

Останнім часом серед українських дітей шириться нова дворово-шкільна гра, яку називають « Гра в ТЦК». В її основі – рольове протистояння, де учасники діляться на три групи: «чоловіки», «поліція» і «ТЦК». Завдання «поліції» та «ТЦК» – спіймати «чоловіків», які намагаються уникнути захоплення.

Ігри з елементами погонь і змагання завжди були частиною дитячої культури, проте ця конкретна варіація набуває особливого значення через воєнний контекст. Дехто з батьків сприймає її як звичайну забаву, що відображає дитяче уявлення про навколишній світ. Інші ж висловлюють занепокоєння, адже гра ґрунтується на актуальних подіях і потенційно може травмувати дітей, перетворюючи реальні страхи на форму розваги.

Новий тренд серед дітей – «Гра в ТЦК»: що стоїть за цією забавою?

Психологи зазначають, що подібні ігри можуть мати як адаптаційний, так і тривожний ефект. З одного боку, діти намагаються осмислити події, які впливають на їхнє життя, перетворюючи їх на гру. З іншого – агресивний елемент, коли 2–5 дітей «полюють» на одного, може підсилювати тривожність і формувати негативні соціальні моделі.

Журналісти ВСН вирішили поцікавитися думкою кризової психологині Лєни Шторм, чи є такі ігри небезпечними для дитячої психіки та як реагувати дорослим?

«Коли діти граються в ТЦК, вони таким чином відрефлексовують та проживають в ігровій формі ті інформаційні приводи, які нас оточують. Сюжет таких ігор великою мірою залежить як від самого інформаційного простору, так і від тих наративів, які вони чують вдома на цю тему.

Якщо ці наративи стосуються теми насилля, то відтворювати такі сюжети є небезпечним з психологічної точки зору, адже це веде до нормалізації таких явищ у ціннісній картині світу дітей. І тут вже вторинним фактором є те, чи вони відтворюють в іграх побачене насилля з боку ТЦК, чи насилля по відношенню до ТЦК. Ключовим негативним аспектом стає загалом експлуатація таких сюжетів», - вважає Лєна Шторм.

Психологиня зауважує, що можна було б сказати, що, граючись у такі недитячі ігри, діти просто відображають реальність, яку бачать довкола. І це частково буде правдою. Однак, це передає проблему, коли розвиток дітей відбувається інерційно та без належної спрямованості з боку батьків.

«Для батьків важливо вести роз’яснювальну роботу на тему того, що ігри, які відтворюють насилля, є неприйнятними. Натомість – варто працювати з дітьми над тим, аби в іграх їм більше хотілося відображати свої інтереси, захоплення та мрії», - висловила думку Лєна Шторм.

За її словами, сюжети ігор можуть бути придуманими як з проактивної, так і з реактивної мотивації. У першому випадку ми говоримо про активну участь та ініціативу дітей у створенні цікавих сюжетів для забав. Якщо ж говорити про реактивну мотивацію, то тут буде матися на увазі реакція на різні суспільні процеси. Слід заохочувати дітей бути проактивними.

«Можливо, у деяких випадках дорослим буде доцільно навіть долучитися до того, аби придумати більш відповідні для дитячого віку сюжети ігор. І тоді їх фокус уваги явно зміститься з тематики ТЦК», - підкреслила Лєна Шторм.

Читайте також:

Можливо зацікавить