Від столяра до головного сержанта: історія «Віктора», який служить у 100 ОМБр

Віктор на псевдо «Віктор» до вибору позивного поставився просто та без зайвих вигадок. Каже, вирішив не ускладнювати.

«Я вирішив не заморочуватися над позивним, аби не було нюансів», – усміхається боєць.

До лав Збройних сил України чоловік долучився у 2024 році. У цивільному житті працював столяром. Зізнається, навички з довоєнного життя неабияк знадобилися на фронті.

«Коли виникає потреба, можу щось сконструювати або полагодити», – розповідає Віктор.

Нині він – головний сержант взводу механізованої роти 3 механізованого батальйону 100 омбр. Разом із побратимами «Віктор» стримує навалу ворога на Костянтинівському напрямку.

Військовий шлях для нього не став чимось абсолютно новим – ще у 1990-х роках чоловік проходив строкову службу в лавах Національної гвардії.

Про нинішню службу говорить стримано та без зайвого пафосу. Каже, війна – це щоденна важка робота, яку потрібно виконувати.

«Важко, але попри це, ми виконуємо поставлені перед нами завдання», – говорить військовий.

За лаконічністю його слів – досвід, відповідальність і розуміння того, заради чого він тут. В рідному Києві на Віктора чекає велика родина. Саме думки про рідних додають сил триматися та продовжувати торувати шлях до Перемоги.

Читайте також:

• Без страху і вагань завжди ішов першим на завдання: спогади про мужнього патріота з Волині Максима Єгорова
• Із-за кордону — на фронт: історія 20-річного добровольця із позивним «Волинь»
• Ді-джей з Волині став артилеристом: історія захисника Юрія Панасюка