Гучний вихлоп теж «вбиває»: у Луцьку горе-водії тероризують військових та цивільних
У Луцьку горе-водії неабияк обурюють гучними звуками містян. Однак ці звуки не дають спокою не лише пересічним жителям, а й впливають на стан наших захисників, які повертаються з фронту у відпустку або ж проходять реабілітацію після поранення.
Чи є за таку гучну їзду відповідальність, та як військові та цивільні реагують на такі гучні звуки – пише Конкурент.
Ця тема турбує суспільство вже не перший рік, ще з 2014 року «гучні розваги водіїв» створювали дискомфорт та лякали воїнів, які поверталися з АТО чи ООС. З повномасштабним вторгненням ця проблема актуалізувалася.
Увагу журналістів привернув допис в одній із місцевих фейсбук-спільнот, який зібрав сотні коментарів. Користувачі нарікають на «гонщиків», які створюють шум глушниками авто.
«Посттравматичний стресовий розлад – це явище, яке пов'язано з емоційною реакцією на психотравму, яку пережила людина, але це відстрочувана реакція. Тобто, коли сама психотравматична подія уже завершилась і людина знаходиться не в тому місці можливо, не в тому часі, психіка починає реагувати на те, що було в минулому під час психотравматичної події. І це така підступна реакція, яка на фоні мирного життя, наприклад, коли вже психотравматичної події не має, вона викликає здивування, іноді страх серед оточуючих і від самої людини, яка переживається явище, тому що вона не може зрозуміти, що з нею робиться, що це таке», – повідомляє доцент кафедри практичної психології та психодіагностики ВНУ імені Лесі Українки, практикуючий психолог Антоній Мельник.
Додає, що така реакція на психотравмуючі ситуації може зберігатися як від декількох тижнів, так і до кількох років.
«Ті військовослужбовці, які перебували в стані небезпеки в зоні бойових дій, в них в асоціативній памʼяті залишаються ті звукові, візуальні або кінестетичні механічні певні моменти, які запамʼятовуються і на рівні підсвідомого вони знаходяться в людині дуже тривалий час. Якщо вона вже в мирний час, спокійний час зустрічається з такими тригерами, як ми їх називаємо подразниками, це може створити відновлення тієї реакції небезпеки. Знаєте, це стосується не тільки військовослужбовців, а всіх тих, хто пережив військові дії: це внутрішньо переміщені особи, це навіть можуть бути мирні люди, які проживають в нас, на нашій місцевості, але вони теж були в певній психотравмуючій ситуації. Особливо це стосується тих, хто пережив нещодавно такі події. В першу чергу – це військовослужбовці, тому потрібно розуміти, що для них, будь-який, на перший погляд, незначний подразник може викликати бурхливу реакцію емоційно, причому це емоційна реакція може бути стресовою: по стратегії або напад, або втеча, або зціпеніння», – каже психолог.
Військовослужбовець Василь розповів, що він відчуває, коли чує подібні звуки.
«Дуже важко після того, як я пережив те, що було там. Оці звуки важко сприйняти, правильно на нього відреагувати. Душа крається від того, що робиться. Спокою нема, взагалі», – каже військовий.
Речниця патрульної поліції Волині Анна Цисюк інформує, що на сьогодні у законодавстві не передбачено відповідальності за перевищення гучності роботи автомобіля.
«На сьогодні у законодавстві не передбачено відповідальності за такі дії громадян, тобто наразі це питання не є врегульованим. Однак, зазвичай, керманичі таких транспортних засобів паралельно вчиняють інші правопорушення, які пов'язані з правилами дорожнього руху. Зазвичай, це проїзд на червоний сигнал світлофора, перевищення встановленої межі швидкості – за ці правопорушення поліцейські складають адмінматеріали та проводять профілактичні бесіди щодо гучної їзди», – наголосила вона.
Деталі – у відео:
Читайте також:
- «Форсаж» по-волинськи: під час комендантської години водій дрифтував на заправці
- На парковці у Луцьку 19-річний водій кілька разів в'їхав у «кадилак» і втік