Легко та невимушено: переселенців у Луцьку безкоштовно навчають української мови

У Волинському національному університеті імені Лесі Українки розпочав роботу Український розмовний клуб української мови для внутрішньо переселених осіб з регіонів, де відбуваються активні бойові дії та всіх охочих.

 29 березня у стінах Лесиного університету вже відбулося перше заняття. Надалі мовний клуб працюватиме щовівторка та щочетверга о 16:00 в аудиторії 108 головного корпусу ВНУ імені Лесі Українки.

 Представники університету за підтримки Луцької міської ради вирішили організувати розмовний клуб з метою вивчення, популяризації української мови та для адаптації в україномовному середовищі. Ідея започаткування такого клубу виникла ще з початку війни. Слухачів шукали за підтримки міської ради, у соцмережах.

На перше заняття прийшло 10 людей, яких війна змусила залишити свої домівки та тимчасово оселитися в обласному центрі Волині.

 Проректор з навчальної роботи та рекрутації Юрій Громик зазначив, що клуб працюватиме допоки в цьому будуть зацікавлені люди.

«Ми з різних частин країни, трохи різних культурних традицій. Але ми мусимо розуміти, що у тому – багатство наше і багатство України. Нині українська мова виявилася ще й засобом захисту. Українськомовне населення, дякувати Богові, таки не йдуть «захищати». Ви добре знаєте, що не було в Україні проблем для російськомовних. Але коли якийсь імперіаліст хоче зробити проблеми для цілого народу, то він їх вигадає», – сказав проректор ВНУ імені Лесі Українки Юрій Громик.

 Метою клубу, за словами проректора, – не принизити, не вказати, що тут треба говорити українською мовою, а допомогти.

 Куруватимуть проект доцентка кафедри історії та культури української мови факультету філології та журналістики Оксана Приймачок та доцентка кафедри слов’янської філології факультету філології та журналістики Тетяна Полежаєва.

На першому занятті учасникам клубу розповіли про традиційні українські привітання, всі присутні читали вірш Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина», робити «розминку» для язика, під час якої вимовляли і слово «паляниця».