Добровільно став на захист держави: молодому волинянину просять посмертно привоїти державну нагороду

Відповідну петицію на сайті Президента Україн зареєструвала Ольга Мельник.

Літвінцов Назарій Васильович народився 27 липня 2001 року в селі Метельне Ківерцівського р-н Волинської області.

З раннього дитинства Назарій проявляв інтерес до спорту, зокрема був фанатом футболу. Грав сам та вболівав за наші збірні у кожному матчі. Гарно вчився, був відмінником, особливо цікавився історією та географією.

Вчителі та однокласники характеризували його як сумлінного учня, спокійного та розважливого хлопця. Друзів мав небагато, але сам був вірним другом, який завжди підтримає та прийде на допомогу.

Після 11 класу вступив до Волинського Національного університету імені Лесі Українки на історичний факультет. Напевно, саме ця любов до історії і її знання не змогли втримати Назарію від свідомого вибору - добровільно стати на захист своєї держави.

Тому, потай від батьків, почав проходити бойове навчання і вже 15 лютого 2023 року був призваний на військову службу у ЗСУ і майже відразу потрапив на виконання бойових завдань на один з найважчих напрямків - Серебрянський ліс. Брав участь у боях за Бахмут та на Курському напрямку.

«Під час служби проявив себе як мужній воїн, людина, на яку завжди можна покластись, яка точно не підведе», - згадував його командир.

Сам Назар казав: «Я ненавиджу цю війну, але водночас вона мені багато чого дала: справжніх людей, важливі цінності, бажання жити... Вона не закінчиться ніколи, вона буде жити завжди зі мною та всіма причетними!»

Батькам пояснив свій вибір: «Я пішов туди, щоб вони не прийшли у наш дім. А також мені перед самим собою було б соромно, що я не воював...»

Першого червня 2025 року Назарій героїчно загинув у бою поблизу населеного пункту Шевченко Волноваського р-н Донецької області, отримавши поранення, несумісне з життям. Йому було лише 23.

За час служби він був нагороджений ножем GLOCK «За стійкість»( від 17 травня 2025).

Похований у рідному селі Метельне поруч з іншими Героями, які віддали своє життя за Україну.

Підтримати петицію можна за посиланням.

Читайте також:

• Осколок ворожого снаряду забрав життя: історія Героя з Волині, який майже п’ять років боронив Україну
• Мав піти на службове підвищення, але не судилося: молодому лучанину просять присвоїти державну нагороду
• Мав приїхати до родини, але доля розпорядилася інакше: Герою з Волині навіки 55