Мав піти на службове підвищення, але не судилося: молодому лучанину просять присвоїти державну нагороду

Відповідну петицію на сайті Президента України зареєструвала мама воїна Наталія Базилян.

Максим Вадимович Базилян народився 30 липня 2003 року в місті Луцьку. Навчався в школі № 19, згодом – в Академії рекреаційних технологій і права.

У грудні 2021-го підписав контракт зі Збройними силами України. Напередодні Нового року, 31 грудня 2021-го, склав військову присягу – клятву на вірність Українському народові. Початок повномасштабного вторгнення Максим застав у статусі стрільця-зенітника 80-ї окремої десантно штурмової Галицької бригади. На службі мав позивний Шаман.

У 2022 році він брав участь у звільненні Ізюму на Харківщині. Його підрозділ одним із перших зайшов у місто і витісняв звідти ворожі війська. Після успішних дій на Ізюмському напрямку, участі в Харківській операції Максим продовжив службу на Донеччині. На його рахунку чимало успішно виконаний бойових завдань і ліквідованих російських окупантів.

Початок 2023 року застав на околицях Кремінної Луганської області. Пізніше його підрозділ переїхав на Донецький напрямок: околиці Бахмута, Іванівського, Кліщіївки. У середині 2023-го Максим заступив на посаду оператора-планшетиста зенітного взводу. У середині 2024 року підрозділ із Максимом у складі заходив у місто Суджа Курської області, виконуючи українську військову операцію на прикордонній території Росії. Вінслужив у зенітному ракетному взводі до 2025 року. Побратими кажуть: «Його мужність і професіоналізм стали запорукою успішного виконання завдань у складних умовах».

Цьогоріч Максим виявив бажання знищувати ворога за допомогою ударних БпЛА, досягнувши значних успіхів у цьому. Тож після навчання служив на посаді оператора БпЛА відділення розвідки та коригування взводу розвідки роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр.

На жаль, життя солдата Максима Вадимовича Базиляна обірвалося 16 квітня 2025 року в районі населеного пункту Садки Сумської області. По групі, у якій перебував Шаман під час бойового завдання, влучив ворожий дрон-камікадзе. Він загинув, залишивши по собі пам’ять про відданість, сміливість і прагнення до перемоги. Його бойовий шлях став прикладом героїзму для багатьох військових.

Як розповіли побратими, після завдання біля Садків Максим мав піти на службове підвищення – стати командиром відділення. Втім, не судилося.

За час служби Максим проявив себе сміливим воїном, який завжди прикривав побратимів і самовіддано виконував покладені на нього обов’язки. Мав відзнаку від Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського «За сумлінну службу», указом Президента нагороджений медаллю «За військову службу». Він постійно проводив час на бойових позиціях задля держави, своїх рідних і близьких.

Усі знайомі запам’ятали Максима як товариського, веселого хлопця, а ще – сильного й мужнього захисника України. Незважаючи на молодий вік, Максим понад три роки боронив державу на різних складних напрямках. 

Підтримати петицію можна за посиланням.

Читайте також:

• Двоє синів залишились без батька: захиснику з Волині просять посмертно присвоїти державну нагороду
• 25-річним пішов у безсмертя: історія молодого Героя з Волині
• Більше року відбивав атаки ворога під Авдіївкою: життя Героя з Волині обірвалося вдома у відпустці