«Я дуже люблю Україну»: історія 97-річної волинянки
Софії Йосипівні 97 років, вона з співочої родини, змалечку була присутня на театральних постановках української класики. Любов до співу генетично закладена в довгожительки з села Біличі.
Про довгожительку розповіли у сюжеті каналу Аверс.
«Родина в нас дуже велика. В мами тільки один брат, але багато в неї двоюрідних. В дідуся було шестеро дітей», - каже донька Софії Йосипівни Любов Тимощук.
«Я ходила до школи до польської чотири роки, а вже в 39-му, 40-му — вже при радянській владі — вже українську тоді вчила, а тоді польську вчила. Працювала і в колгоспі, і пай заробила. Ну, але тяжко жити. Тільки вже старість… сумно, старість», - каже волинянка.
Радянська влада, війна, знищення української ідентичності — назавжди закарбувалися в пам'яті.
Її старі фотографії зафіксували майже столітню історію подій, життя, щасливих моментів. На жаль, Софія Йосипівна стала незрячою і вже не може розглядати світлини. І лише пісня оживляє спогади.
«Я дуже люблю Україну… І все як згадаю, то не раз заплачу… Як так понищити народ?..», - бідкається волинянка.
Бажаємо пані Софії ще довгих років життя — на мирній батьківщині.
Читайте також:
- 100 років життя та мудрості: довгожителька з Волині відзначила поважний ювілей
- Має вісьмох онуків, п’ятьох правнуків та праправнука: волинянка відзначила 104-річчя
- У громаді на Волині з іменинами привітали довгожительку
Будь в курсі усіх новин
