Любов до України доводив вчинками: на Волині попрощалися з майданівцем-атовцем, Героєм Дмитром Прокопчуком

Дмитро Прокопчук — корінний ковельчанин, народився 26 березня 1976 року, написав у фейсбуці міський голова Ігор Чайка.

Навчався воїн у загальноосвітній школі №6, а потім в Ковельському машинобудівному технікумі. Згодом була служба в армії, яку Дмитро проходив в українському Бердянську. Після демобілізації займався підприємницькою діяльністю — і цей поворот долі подарував йому кохання та знайомство з майбутньою дружиною — Тетяною, яка також знайшла себе на підприємницькій ниві. 

Подружжя Дмитра та Тетяни Прокопчуків виховало двох прекрасних синів — Назарія та Михайла. Старшому нині — 24, молодшому — 19. Батько для них завжди був прикладом для наслідування. Свій патріотизм та любов до України Дмитро доводив своїми вчинками.

Учасник Помаранчевої революції, він не міг відсидітись вдома і під час подій Революції Гідності 2013-2014 років: волинська сотня добре пам’ятає відчайдуха Дмитра Прокопчука, який підвозив на Майдан шини — символ народного протесту проти узурпації влади Януковичем та відмови України від інтеграції в європейське співтовариство.

З Майдану Дмитро Прокопчук пішов захищати Україну від нової загрози — сепаратизму так званих ЛНР і ДНР, інспірованого Росією. Разом з іншими побратимами Майдану Дмитро доєднався до добровольчого батальйону «Айдар», брав участь в АТО, виконуючи завдання із захисту територіальної цілісності України.

Громадянська позиція, бойовий досвід, мужність і воля — це той багаж, який спонукав Дмитра повернутися в Україну з-за кордону, де він заробляв собі на хліб, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії.

Спочатку він допомагав будувати лінію захисту на підступах до Ковеля, а уже за місяць від початку повномасштабного вторгнення Дмитро доєднався до ЗСУ і захищав Україну на фронті. Сміливий, відважний воїн Дмитро Прокопчук завжди рвався на передову і казав своїм командирам: «Я — той, хто має необхідні досвід та вміння і повинен бути там, де найважче...»

28 травня 2024 року земне життя нашого Героя обірвалося... Серед бойових та пам’ятних нагород Дмитра Прокопчука значиться і Почесний нагрудний знак «Золотий хрест» від тодішнього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

«Таких Героїв забирає від нас клята війна… Щирі співчуття родині Дмитра Прокопчука — мамі Антоніні Петрівні, дружині Тетяні Валеріївні, синам Назарію та Михайлу, брату, друзям та близьким. Усім, хто його знав і любив. Вічна пам’ять і слава Герою!» – йдеться у дописі.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині воїна. Вічна шана і пам'ять Герою!