«Люди з Героями»: у місті на Волині поранені бійці провели символічну акцію
7 червня у Луцьку військовослужбовці, які перебувають на лікуванні та реабілітації після поранень, провели акцію «Стоп байдужість!»
Як розповів Суспільному ініціатор акції Євген Сивопляс, бійці закликали людей не соромитись спілкуватися із травмованими військовими та воїнами з ампутацією.
На одній з автодоріг Луцька на вулиці Набережна військові стояли на острівці безпеки із плакатами з надписами «Стоп байдужість!», «Люди з героями!», «Посигналь, якщо за!»
«Виникла ідея спрямовувати погляд на байдужість людей. Попрацювати на дорозі з водіями, підняти меседж, що люди мають бути з героями, не відвертатись, не робити вигляд, що вони нас не помічають», — говорить Євген.
Військовий Євген Мілейко каже, що більшість водіїв відгукнулися на акцію і вітали учасників акції сигналом.
«Я зрозумів, що люди не байдужі, бажають здоров’я нам, щастя. І момент, коли підбіг хлопчик здивував, бо маленькі діти розуміють, що коїться в нашій країні, що іде війна, і що страждають люди», — говорить боєць.
Микола Корець — боєць об'єднаної штурмової бригади «Лють». До війни працював діджеєм, на війну пішов добровольцем. Поранення Микола отримав під час боїв біля міста Часів Яр.
Психологиня Дарина Майструк, яка супроводжувала військовослужбовців, розповіла, що акція має викликати адекватне сприйняття та коректне спілкування з військовими, які отримали травми на війні.
«Ампутація це досить складна травма, її можна порівняти із втратою частини себе. Після того, як в нас закінчиться війна і хлопці будуть повертатись додому, треба бути готовим, щоб їх не лякатись, не боятись, не обходити стороною, а сприймати їх як звичайну здорову людину, до неї звертатись, посміхатись, спілкуватись, обнімати, не боятись і ставитись нормально», — додала психологиня.
Раніше, каже ветеран Євген Сивопляс, сам тричі виходив на вулицю Лесі Українки із плакатами з написами «Поклади руку на серце і посміхнись» та «Не відвертай обличчя, я не чудовисько». З його слів, нинішня акція на автодорозі тривала орієнтовно годину.
Читайте також:
- Під час бою втратив обидві кінцівки: історія військового Олександра з Волині, який лікується на Дніпропетровщині
- «Втратив друга та ногу й переніс 14 операцій»: 22-річний військовий з Волині проходить реабілітацію та мріє про повернення «до своїх»
- Чують цькування, хоча пройшли пекло війни: на Волині поранені ветерани стикаються зі зневагою ухилянтів
Будь в курсі усіх новин
