Менше 80 дворів, один магазин, молодь виїхала або на війні: як живе мале село без автобусного сполучення на Волині
У селі Селісок Любешівської громади Камінь-Каширського району нараховується трохи менше 80 дворів.
Хоча кілометрова відстань до Любешова невелика, найбільшою проблемою для місцевого населення є відсутність автобусного сполучення, - пише газета Нове життя.
На в’їзді у Селісок приїжджих зустрічає новий придорожній хрест. Натомість дорога до цього населеного пункту вже давно не бачила ремонтів. Тому і нарікають місцеві жителі на її стан, бо ж від цього – усі незручності та проблеми.
Село тягнеться однією-єдиною вулицею Незалежності, розкинувшись на провулки й хутори. Більшість будинків доглянуті, з сучасними парканами та зручностями. Тому й зовсім не скажеш, що це – безперспективна місцевість.
У центрі села розміщуються об’єкти інфраструктури. Функціонує тут єдиний магазин. Продавчиня Ольга Никипорук розповідає, що найбільшою проблемою для них є доїзд до Любешова. Жінка каже, що громадський транспорт не ходить вже напевно, років вісім так. Якщо тепла пора, то люди їздять велосипедом, скутером, мотоциклом. Хтось пішки, а хтось автомобілем. А от взимку із цим виникає велика проблема, бо ж нема чим їхати.
Щодо медицини, то тут раніше функціонував медпункт. Зараз це – медичний пункт тимчасового базування. Місцева активістка розповідає Світлана Філозоф розповідає, що два рази на тиждень працює медпункт, приїжджає фельдшерка щовівторка і щоп’ятниці.
Найболючішою проблемою пані Світлана також називає погані дороги і те, що не функціонує громадський транспорт.
Такої ж думки і місцевий житель Петро Клямар. Чоловік каже, що роботи немає в селі. Молодь виїхала, одні в Польщі, інші – на війні. Тому і не будується тут ніхто.
У центрі села розміщується і початкова школа, яку добудували у 2011 році. Приміщення гарне, зі зручностями – є внутрішній санвузол, проведене опалення. Однак, як розповідає директорка Надія Бондарчук, через відсутність укриття школярі навчаються дистанційно.
Загалом же, попри проблеми і певні труднощі, Селісок живе, працює, господарює на землі і дякує Богу та ЗСУ за те, що тут, у поліській глибинці тихо та спокійно.
Читайте також:
- Молодь виїхала, школу і магазин закрили, а на деяких вулицях - не більше 4 будинків: історія села на Волині
- На межі: коли сусіди – білоруси. Як живе прикордонне село на Волині
- «Були «сябрами» – стали ворогами»: як живе волинське село на кордоні із Білоруссю