«На базар їхати не потрібно — усе розкуповують у селі»: після важкої недуги волинянин знайшов розраду у плетінні кошиків

Різнокольорові кошики Івана Зубаля уже добре знають у селі, а його захоплення кошикоплетінням стало не лише улюбленою справою, а й своєрідною розрадою після важкого випробування, пише Валентина Лисюк для “Нової доби”.

Волинянин плете кошики зовсім недавно. Усе необхідне для освоєння ремесла знайшов в інтернеті.

– Я подивився, як це роблять, і практично з першого разу зрозумів техніку. Для мене це було зовсім не складно, – розповідає майстер.

У його доробку є кошики найрізноманітніших розмірів. Маленькі можна використовувати для ягід, дитячих ігор чи невеликих покупок. Більші полюбляють грибники. А великі корзини найчастіше замовляють для господарських потреб, зокрема для перенесення дров.

Вони не лише міцні, а й мають гарний вигляд, тому можуть стати частиною інтер’єру оселі.

Матеріал для роботи Іван замовляє через інтернет. Стрічки для плетіння коштують недешево, до того ж доводиться платити за пересилання. Це, звичайно, впливає на собівартість готових виробів. Та покупців це не відлякує.

– Люди із задоволенням купують мої кошики. Навіть на базар їхати не потрібно – усе розкуповують прямо тут, у селі, – каже чоловік.

Чимало своїх виробів Іван уже подарував рідним, друзям і знайомим. І зовсім про це не шкодує. Адже до кошикоплетіння його привело не просто бажання знайти нове заняття.

Кілька років тому звичайний, на перший погляд, апендицит обернувся для чоловіка боротьбою за життя. Через неправильну діагностику та невдале оперативне втручання Іван Олексійович опинився у надзвичайно тяжкому стані. Лікарі не давали гарантій, а шанси на життя, за їхніми прогнозами, становили лише пів відсотка.

Чоловік вижив. За час лікування він переніс 16 операцій, довго перебував на лікарняному ліжку, а потім проходив непросту реабілітацію. Постійний біль і вимушене безділля морально виснажували.

Саме тоді Іван почав шукати заняття, яке допомогло б відволіктися.

– Коли постійно болить і ти змушений довго сидіти без роботи, дуже важко морально. Хотілося чимось зайняти руки, думки переключити. Так я й захопився цим ремеслом, – зауважує він.

Тепер чоловік не уявляє свого дня без улюбленого заняття. Кожна нова корзинка для нього – це не просто виріб, а результат власної праці та нагадування про те, наскільки цінним є життя.

– Скільки вже їх подаровано! І зовсім не шкодую. Господь подарував мені набагато більше – саме життя, – говорить Іван Зубаль.

Замовити кошик у майстра можна у вибраному кольорі та потрібного розміру. Телефон Івана Зубаля: 098-4750069.

Валентина ЛИСЮК

Читайте також: 

• Замість окопів — ягідна плантація: історія ветерана з Волині, який після поранення став фермером
• Повернувся з війни та відкрив СТО: історія ветерана з Волині, який почав власну справу
• Ветеран із Волині викував 5 тисяч сокир і мріє створити реабілітаційний простір для побратимів