На Великдень був вдома у відпустці, а через тиждень повідомили про загибель: на Волині поховали 24-річного Героя Михайла Олексюка

Чин прощання відбувся 23 квітня, повідомляє Ратнівське благочиння.

Михайло із сім’ї, де у батьків Віталія і Валентини було три сини і донька, і всі хлопці в різний час російської агресії проти України стали на захист рідної землі. Мишко був наймолодшим із синів, третім за порядком народження. Успішно закінчив місцеву гімназію, потім Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні, а далі просто не зміг жити цивільним життям, бо понад усе прагнув бути корисним своїй країні. Він став до лав ЗСУ.

У селі люди з любов’ю називали його «Мішка» за непересічний позитив і радісну посмішку до кожного навіть просто перехожого.

«Кожного разу, коли приїжджав у відпустку, спішив до місцевого храму, спілкувався з настоятелем і обов’язково передавав йому велику записку з іменами усіх своїх побратимів. І священник молився за них на кожній літургії. А якось запитав у отця Стефана, чи можна передати у храм ікону. Вона вціліла після обстрілу будинку, де вони тимчасово проживали в зоні бойових дій. Уже невдовзі вислав ту ікону батькам. Тремтячими руками священник взяв у руки дбайливо замотану у хусточку ікону з рук батька Михайла. Вона потемніла від кіптяви, очевидно, після «прильоту», але була ціла. З тих пір ікона у вівтарі храму як реліквія, врятована воїном.

Перед Пасхою у Михайла Олексюка була відпустка. У Страсний Четвер він причастився святих Таїн Христових. У Пасхальну ніч був на Богослужінні, брав участь у хресному ході навколо храму, святив паску і яйця. Разом з односельчанами вітався одвічним: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!», повідомляють у дописі.

Великим потрясінням для усіх, хто знав життєлюбного Михайла Олексюка, стала звістка про його загибель. Ворог відібрав життя воїна за лічені дні після повернення з дому на службу. 20 квітня надійшло офіційне сповіщення про загибель захисника.

Відспівали новопреставленого воїна у храмі Казанської ікони Божої Матері села Комарове, куди він приходив, де знаходив полегшення душі, де молився за своїх побратимів. 

Поховали захисника на місцевому кладовищі.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!