На Волині художниця розписує картинами сільську школу
У селі Світязь на Волині місцева художниця Олена Пінковська перетворила звичайну школу на справжній мистецький простір. Понад 10 її розписів прикрашають стіни та фасад ліцею — серед них ластівки, мапа Світязя та стіна пам’яті загиблих захисників. А у вільний від творчості час мисткиня плете маскувальні сітки для українських військових.
Як розповіла Суспільному мисткиня, художнє оформлення шкільних стін розпочалося з пропозиції директора щодо розпису коридору.
«Коли мої діти почали ходити в школу, і я в перший день прийшла їх забирати, до мене підходять і кажуть: вас кличуть до директора. Я трошки насторожилася: перший день в школі, мене вже викликають до директора», — розповідає Олена Пінковська.
Однак розмова була про те, щоб зробити розпис коридору. На розпис художниця зазвичай витрачає кілька днів. Перші малюнки на стінах промалювала олівцем вручну.
«Це було трішки затратно по часу, бо треба було виміряти, щоб все було рівнесенько, ти відходиш дивишся чи все рівно. І пізніше спала на думку ідея зробити це за допомогою проектора. І ми навели картинку на стіну і це було набагато швидше», — поділилася вона ідеєю.
Наступний шар художниця промальовує акриловою фарбою та барвниками. Розписи на стінах зробила у кількох кабінетах, зокрема у класі, де навчаються її діти.
«Щоб клас став веселішим, сучаснішим. Однокласники кажуть: "А це їх мама малювала". Дуже сподобалося учням. Мені здається, в моєму дитинстві це було б круто ходити по школі, яка барвиста, з художніми розписами», — додає Олена Пінковська.
У ресурсній кімнаті створила зображення дітей, серед яких хлопчик у кріслі колісному, аби показати, що люди є різними, утім рівними. А ще нею розписані мапа Світязя, стіна памʼяті та пошани військовим, які загинули.
«Тут є фото воїнів, які навчалися в Світязькому ліцеї. Серед загиблих є знайомі. Наприклад, Олександр Стаднік. Він старший за мене тільки на рік. Це дуже велика втрата. Наші сімʼї дружили. Наші батьки — друзі», — каже вона.
Один з її улюблених та наймасштабніших муралів — ластівки. Він зроблений на фасаді школи улітку 2025 року з учнями ліцею. Внизу під птахами Олена Пінковська залишила силуетний малюнок школи.
«Ластівки, як на мене, це гарний символ школи. Він для мене особисто символізує дітей. Ніби птахи — це діти, які вилітають з гніздечка. І так само школярі закінчують школу і йдуть у своє доросле життя», — пояснює вона.
Зауважує: активніше над розписами працює від початку війни, адже з'явилася більша потреба в патріотизмі та виявленні любові до країни. Однак малюнки на стінах — не єдине її заняття.
Олена Пінковська проходила курс навчання з аквагриму, опанувала техніку мозаїки з яєчної шкаралупи, щовесни пише писанки, на початку війни активніше займалася розписом одягу.
«Минулого року мала цікавий запит — розпис і водночас реставрація будинку. По його фасаду ріс плющ і він корінням почав псувати фундамент. На місці, де він ріс, залишилися прожилки. Власники попросили на тому місці розмалювати декоративними фарбами», — каже художниця.
Додає: малює, тому що мистецтво відволікає від побутових проблем, від ситуацій навколо. Коли розпис завершений і Олена має вільний час, то їде плести сітки у волонтерський центр. Долучилася до цієї справи спершу, як художниця, що розписувала лот на благодійну лотерею, а потім прийшла вчитися як правильно плести сітки.
«Стрічки поєднуються між собою: це різні відтінки; на кожний напрямок — це інші кольори, і кожен сезон — це також інші кольори. З кожною сіткою, ми стараємося щось туди покласти. Це дитячі малюнки. Мої хлопці також малюють, дякують військовим», — розповідає вона.
Волонтерка Тетяна Омелянчук каже: Олена — наймолодша у їхньому колективі, але усі дуже вдячні, що вона знаходить час і веселить їх, організовуючи майстер-класи.
«Вона така приємна, завжди привітна. На Новий рік робила нам майстер-клас: ми розмальовували іграшки. Було дуже весело, хоча ми похилого віку, але були як дітки, до всього відносилися з такою радістю. На Паску розписували писанки», — ділиться Тетяна Омелянчук.
Сама Олена Пінковська мріє про власний центр, де могла б вільно творити та проводити майстерки. Хоче, аби мистецтво в осередку було масштабніше, популярніше, щоб діти мали до нього доступ, споглядали чиїсь роботи та долучалися до них.
Читайте також:
- На Волині з'явився незвичайний мурал із прихованим змістом: одну деталь помічають не всі
- Студент-художник з Луцька проводить арт-терпевтичні сесії
- Мистецтво, що надихає на здоровий спосіб життя: у Луцьку з'явився новий мурал
Будь в курсі усіх новин
