На Волині під старою підлогою знайшли сторічну кераміку

Ковельський історичний музей поповнився новим експонатом - керамікою, якій понад 100 років. Плитку під час демонтування старої підлоги знайшов і передав до музею місцевий мешканець.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці музею.

Плитка була з клеймом виробника. Таку кераміку виготовляли на фабриці «Дзевульський і Лянге», яка була заснована у 1895 році на вулиці Вокзальній у Слов’янську.

«Підприємство випускало теракотову плитку, якісну та вогнетривку цеглу, матеріали для фабричних труб та іншу продукцію. Фрагменти плитки знайшов Володимир Романюк у будинку по вулиці Шевченка (раніше – Монопольова) під час демонтування старої підлоги. На плитку цієї фабрики зверху була покладена звичайна радянська плитка. На кераміку у круговому обрамленні нанесено фірмовий знак підприємства: шестикутна зірка, схожа на зірку Давида, з боків якої літери «D» і «L», - йдеться у повідомленні.

Як розповіли у Ковельському історичному музеї, історія фабрики бере початок ще у 1883 році, коли в польському місті Опочно брати Юзеф та Владислав Лянге разом з Яном Дзевульським заснували невеликий завод із виробництва червоної цегли та кераміки. Досягши перших успіхів, партнери вирішили розширити підприємство, і обираючи нове місце, зупинилися на Слов'янську.

Офіційне відкриття відбулося 1901 року, на той час тут уже кілька років працювало понад 200 осіб. За цей час фабрика встигла здобути престижні нагороди за представлені зразки кераміки на виставках у Києві та Парижі.

«Незабаром після відкриття, у тому ж 1901 році, керівники фабрики оголосили про конкурс малюнків плитки для підлоги. У конкурсі брали участь професійні художники, найяскравіші малюнки відібрали для майбутніх розробок, візерунки опубліковали в каталозі. Чергові виставки кераміки у Європі (Бельгія, Естонія, Польща) принесли нові золоті медалі. «Дзевульський і Лянге» стрімко розвивався і розширювався, у 1909 році штат перевищив 400 працівників.

Щодо обсягу продукції, у 1914 році підприємство випускало 400 тис. квадратних метрів плитки на рік. Будівельні матеріали відправляли до Києва, Полтави, Одеси та інших міст, де досі стоять будинки, прикрашені плиткою зі Слов'янська. Зокрема, її використали під час будівництва Бессарабського ринку у Києві», - написали в музеї.

Крім того, там зазначили, що в період Першої світової війни фабрика «Дзевульський і Лянге» змушена була виконувати замовлення для військових потреб. Після війни підприємство закрилося і було законсервовано, а вже у радянський період відновило роботу під назвою «Завод мітлахських плиток імені Крупської».

У період Другої світової війни фабрика була практично вся знищена, але в 1943 році її почали відновлювати. Згодом асортимент матеріалів розширився: крім плитки тут почали виготовляти керамічні каналізаційні труби, сувенірні статуетки, декоративний посуд.

«Однак це, насправді, вже історія іншого підприємства. Після ліквідації у 2001 році від фабрики залишилися покинуті будівлі. А ось в Опочно «Дзевульський і Лянге» в середині минулого століття перейменували на ZPC Opoczno, і сьогодні це один із найбільших виробників плитки у Польщі. Впізнати випущені заводом матеріали можна за фірмовим знаком – це шестикутна зірка, схожа на зірку Давида», - додали в музеї.