На Волині в останню земну дорогу провели захисника Анатолія Денисюка

Про це повідомляє районна газета «Наш край».

Анатолій Денисюк народився 9 лютого 1988 року. Виріс у багатодітній сім'ї. Закінчив Навізьку середню школу. Строкову службу проходив у Транспортних військах ЗСУ в Чернігові.

Після строкової служби здобув спеціальність водія-тракториста в Колківському ПТУ.

Працював у колгоспі, лісгоспі, на різних підприємствах - на цегельному та підшипниковому заводах.

Коли розпочався повномасштабний наступ агресора, 3 червня 2022 року став до лав Збройних Сил України. Ніс службу на території Донеччини. Захищаючи Україну від російської агресії, у боях за Бахмут 20 липня 2022 року внаслідок мінного обстрілу був важко поранений в область грудної клітини. Побратими змогли евакуювати його, а медики провели операцію прямо в польових умовах, практично без належної анестезії та санітарних умов, і були вражені його силою духу та терплячістю.

Після госпіталів та лікарень молодший сержант Денисюк продовжив свою службу в ЗСУ. У важких боях знову отримав поранення та контузію. У лютому 2024 року отримав статус учасника бойових дій. За станом здоров'я був комісований.

Повернувся до мами у село Навіз. Проживав з цивільною дружиною Оленою та її донечкою Міланою. Лікувався, але інфекція виявилася сильнішою. 16 грудня минулого року знову потрапив до лікарні, був прооперований, а 10 січня його земне життя закінчилося.

Панахида і прощання відбулися у храмі Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ. З військовими почестями Анатолія Денисюка поховали на сільському кладовищі. Прапор, яким була покрита домовина, військовослужбовці передали матері Анатолія, яка знає, що таке чекати, адже чекала з АТО ще одного сина, а тепер знає, що таке втрачати рідну кровинку.

Цього ж дня Навіз прощався зі своїм найстаршим жителем. Євген Володимирович Власюк прожив довге і гідне життя. Йому виповнилося 95 років. Анатолію ж було лише 38...

Редакція ВСН висловлює щирі співчуття родині захисника. Світла пам'ять воїну!