Нам чужого не треба, але й свого ми не віддамо: волинські тероборонцівці готуються до зустрічі з окупантами

Про це пише АрміяInform. 

Вогнева підготовка

За легендою навчань, підрозділ розвідки за допомогою безпілотного літального апарату виявив ворожу колону техніки, що рухається в бік Ковеля. Командир бригади приймає рішення та віддає наказ командирам двох мобільних вогневих груп на висування у визначений район для умовного знищення ворожих сил. За кілька хвилин тероборонці вже на навчальному місці.

Колона противника рухається до замінованої ділянки маршруту, мить, і перша та крайня бойові машини ворожої ДРГ підірвано — спрацювали наші протитанкові міни, що були встановлені як система інженерного загородження на пересічній місцевості. А  влучними пострілами з протитанкових засобів ворожі танки та БМП вражає з правого флангу одна зі штурмових груп територіальної оборони.

Інша — висувається вперед та щільним вогнем з піхотного озброєння добиває противника. Втекти з поля бою жодному з окупантів не вдалося. Їхня подорож Волинню закінчилась, щойно розпочавшись — і так буде з кожним солдатом ворога, впевнені українські захисники.

Наприкінці минулого року бригаді територіальної оборони з Волині було вручено Бойовий прапор як визнання спроможностей та бойового досвіду. Чимало військовослужбовців частини в березні-квітні виконували завдання з прикриття північно-західних кордонів Київщини та безпосередньо столиці України

Один із військовослужбовців групи швидкого реагування стрілець-кулеметник Михайло. Старшому солдату вже третій десяток років. Корінний лучанин, у 2010–2011 роках проходив строкову службу у військах протиповітряної оборони на території Автономної республіки Крим, а у 2014–2015 роках був мобілізований та брав участь в АТО. У перші ж дні широкомасштабного вторгнення вступив добровольцем до лав Збройних Сил України. 

Заходи вогневої підготовки у цьому підрозділі відбуваються щотижня. У пріоритеті також тактика, медицина, військова топографія, інженерна, спеціальна та технічна підготовка

Справжньою окрасою та гордістю цього чоловічого військового колективу є жінка-військовослужбовець на ім’я Катерина. Вона, як і решта, має чималий досвід служби у Збройних Силах України ще до широкомасштабного вторгнення. Капітан вважає, що жінка-військовослужбовець повинна бути в усьому на рівні з чоловіками, а тому ніколи не очікувала для себе від побратимів жодних послаблень, пов’язаних із проходженням військової служби.

- Кожного дня, години, і навіть хвилини, ми — готувалися, облаштовували фортифікаційні споруди, будували лінії інженерних та мінно-вибухових загороджень, проводили заходи бойової підготовки, як сьогодні, адже досвіду багато не буває. Живучість підрозділу залежить від універсальності військовослужбовців, де кожен може знищити ворожу ціль із будь-якого піхотного озброєння, — розповідає Катерина.

— Ми обов’язково  переможемо, бо на це в українців є сила-силенна причин. Найголовніше те, що на нашому боці правда, а ще ми на своїй землі, яку захищаємо. Нам чужого не треба, але й свого ми нікому не віддамо.

Автор - Віктор Шубец

Читати також:

• «Перемога здобувається потом і кров’ю»: у лавах волинської бригади служить нащадок воїнів УПА
• До сліз: у Волинській теробороні поділилися піснею про героїчну боротьбу українців
• Працюють медиками на Волині: історія переселенців, які виїхали з Ізюма за кілька годин до окупації