«Наша нестандартність дій ввела противника в оману, а згодом у розпач», - воїн волинської бригади
Ілля - воїн артилерійського дивізіону 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого з Волині. Вторгнення окупантів зустрів у Києві, де удосконалював фахову майстерність.
І вже 25 лютого приєднався до побратимів на Житомирщині, де приступив до виконання бойових завдань, пишуть у Міноборони України.
«У перші дні війни ми були в більш вигідному становищі, перебуваючи в обороні. Працювали по ворогу в класичний спосіб. А вже в березні, перейшовши до активних наступальних дій, почали імпровізувати, уникаючи повторення тактики ведення бою, змусивши рашистів зробити «жест доброї волі» - тікати аж до кордонів», - розповідає Ілля.
Найзухваліше, за словами захисника, ворог поводився на Бахмутському напрямку — там Князівські гармаші працювали майже невпинно — і вдень, і вночі.
«Ворог робив спроби прорвати нашу оборону, намагаючись взяти кількістю, але не якістю. Противник не шкодував кидати на вірну гибель ані живу силу, ані техніку. У такі моменти лише один наш підрозділ за добу міг випустити по ворогу до 800 снарядів. Уражали все, що становило небезпеку нашим силам!» - каже воїн.