Найбурхливіше обговорювали Положення про державну мову: спогади волинянина-ексдепутата про ухвалення Конституції
28 років тому екснардеп першого скликання Андрій Бондарчук, член Конституційної комісії у Верховній Раді, брав участь у підготовці до ухвалення Конституції. На той час йому було 54 роки. Він працював журналістом на Волині.
Як розповів Андрій Бондарчук, не все так легко і просто вдавалося, йдеться у сюжеті Суспільного.
Зараз йому 88 років, він — Почесний громадянин Луцька, Волині і рідного села Сереховичі. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня – це, зі слів Андрія Івановича, нагорода за підготовку проєкту Конституції України.
«До першого складу Конституційної комісії обрали представників партійних органів, КДБістів, інших номенклатурних персон. Суспільство і журналісти підняли «голос» проти такого підходу. Тоді переглянули списки й склали нові списки, куди увійшов і я», — пригадує Андрій Бондарчук.
Розпочалася важка праця, комісія на кожному засіданні розглядала один із розділів майбутньої Конституції. Навколо цього, каже Андрій Іванович, у парламенті розгорталися політичні баталії, особливо дискусії тривали щодо Положення про державну мову в Україні.
З його слів, перед останнім обговоренням виявилося, що зникло Положення про українську мову в Конституції.
«Підіймається Дмитро Павличко і каже: «Леоніде Макаровичу, де ділася стаття про державну українську мову?» Співголовами комісії тоді був Кравчук і Плющ. Кравчук занервував трохи і сказав: «Його зняли, щоб не було напруги у суспільстві», — каже Андрій Бондарчук.
Більшість депутатів, які входили у Конституційну комісію, не дозволила цього зробити і Положення про функціонування державної мови увійшло у проєкт майбутньої КУ, говорить Андрій Бондарчук.
Далі було Всенародне обговорення проєкту майбутньої Конституції України, а 28 червня 1996 року на п’ятій сесії другим скликанням народних депутатів Конституцію України прийняли.
Виконання Конституції України повинен контролювати народ, говорить Андрій Бондарчук. З його слів, в основному Законі держави варто розширити ще й повноваження місцевого самоврядування.
Читайте також:
- Подкаст «Луцьк, вулиця Перейменована»: історія вулиці Скоропадського
- 83-ті роковини розстрілу в Луцькій тюрмі: спогади про одного з ув'язнених
- В Луцьку в’яжуть найбільший теплий прапор: планують потрапити у Книгу рекордів України