Найпопулярніші та найрідкісніші імена Волині: з чим пов'язаний вибір батьків

Міністерство юстиції України оприлюднило список найпоширеніших та рідкісних імен, які батьки обирали для своїх дітей у Волинській області.
«Волинська служба новин» вирішила з'ясувати, чому батьки обирають рідкісні, а інколи нетипові імена своїм дітям.
До найпопулярніших серед хлопчиків увійшли Артем, Ілля, Марк, Дмитро, а серед дівчат — Злата, Уляна, Христина, Анастасія. Ці імена мають традиційне звучання та залишаються стабільно популярними впродовж років.
Втім, деякі батьки на Волині віддають перевагу незвичайним іменам. До рідкісних серед хлопчиків увійшли Матей, Дарій, Марсіан, Рагнар, а серед дівчат — Ванесса, Йюйсоань, Лукерія, Авієга.
Наведені приклади охоплюють статистику за 2024 рік.
До слова в Україні найпоширенішими іменами є Вікторія та Артем, Катерина та Дмитро Анна та Максим.
«На заході України частіше зустрічаються такі імена, як Вікторія та Артем, тоді як на сході — Катерина та Дмитро. Північ України відзначається популярністю імен Анна та Максим, а на півдні України частіше можна зустріти Марію та Владислава»,- повідомляє міністерство.
Чому батьки обирають рідкісні або дивні імена дітям?
Керівниця департаменту забезпечення якості послуг з психічного здоровʼя та психосоціальної підтримки Спільноти самодопомоги, українське НГО та експерт з питань сімейного виховання Марта Пивоваренко пояснює, чому батьки обирають рідкісні або як Ілон Маск незвичайні імена дітям.
«Частина батьків які обирають не лише рідкісне, але і екстравагантне імʼя намагаються «вирішитись» у своїй дитині. Це вказує на велику потребу прийняття та значимості. Батьки бачать у власній дитині своє продовження і не розглядають питання сепарації. Вони переконані, що їх продовження захоче втілювати їх мрії, а це властиво батькам які не отримали цього у власній родині.
Якщо вибір припадає на просто не дуже типові чи масові імена в цей час, а такі які зараз не популярні і відповідні характеру дитини - то це переважно бажання батьків дати дитині хороші карʼєрні перспективи. Це більше властиво батькам, які довго планували власну карʼєру я довго розмірковували про майбутнє своїх дітей»,- вважає експертка.
Натомість дослідниця української культури та засновниця комунікаційного агентства Chutno Agency Інна Дашивець розповідає про нове соціокультурне явище, яке з'явилося в Україні після повномасштабного вторгнення.
«Із початком повномасштабної війни в Україні з’явилося нове соціокультурне явище — батьки почали давати дітям імена, що асоціюються з героїзмом, стійкістю та силою, як-от Джевелін чи Байрактар. Це своєрідна емоційна реакція на історичні події, спроба втілити в імені вдячність, надію, патріотизм. У такому випадку ім’я перетворюється не просто на спосіб ідентифікації, а на послання — символ епохи.
Загалом, захоплення рідкісними або навіть ексцентричними іменами — не новина. Такі тенденції особливо посилюються у періоди змін і нестабільності. Часто за цим стоїть бажання батьків підкреслити унікальність дитини, зробити її особливою, відмінною від інших. У сучасному світі, де самовираження та індивідуальність цінуються дедалі більше, ім’я сприймається як перший крок до створення особистого бренду. А інколи — як спроба зафіксувати власну або національну історію у приватному вимірі.
Втім, у гонитві за модою важливо не втратити відчуття міри. Ім’я — це не лише данина моменту, а супутник на все життя. У 2022 році Байрактар був символом надії, у 2025-му про нього згадують усе рідше. Те, що здається емоційно значущим сьогодні, з часом може втратити свою актуальність. А людині з цим іменем жити щодня. Звісно, ім’я можна змінити, але навіщо навмисно створювати ситуацію, в якій це стане необхідністю? Ім’я має нести силу, яка не зникає з плином часу, — воно має бути не лише символом миттєвості, а й орієнтиром на життя»,- наголошує вона.
Читайте також:
- На Волині народилася перша королівська двійня 2025 року
- У новорічну ніч у перинатальному центрі у Луцьку народилося двоє малюків
- Найбільша дитина – 4730 грамів, найменша – 2050: скільки немовлят народилося у медзакладі на Волині