Геловін

Священник з Волині Віктор Возняк висловився про святкування українцями Геловіну.

Про це настоятель парафії Святого Архистратига Михаїла міста Любомль написав у соціальній мережі «Facebook».

Далі - його пряма мова.

Геловін існує як певне явище сучасної маскультури. Не будемо називати його святом, бо Геловін не є ані релігійним, ані державним святом. Водночас немає сенсу й заперечувати його існування або ще більше розділяти суспільство на тих, хто хоче бавитись у «маскарад мертвих» і тих, хто цього не сприймає. Врешті-решт Бог наділив людину даром свободи вибору, тож кожен вільний обирати - і, звісно, нести власну відповідальність за свій вибір: чи є місце Геловіну у вашому житті, чи зробить він вас кращими, чи додасть доброго й корисного, чи допоможе ближнім – адже саме з цих позицій ми, як православні християни, повинні виходити, роблячи той чи інший вибір у цьому житті.

Також оминемо дискусію про походження, коріння чи сумнівний стосунок до християнства цього явища, зауваживши лише, що Геловін точно не має ніякого відношення до православ’я. Halloween – All Hallows eve – Вечір усіх святих є початком святкування Дня всіх святих, який святкується Римо-католицькою Церквою 1 листопада. Православна ж Церква відзначає свято Всіх святих влітку, в першу неділю після дня Святої Трійці (П'ятдесятниці), чим підкреслює зв’язок святості з дією Духа Святого.

Зараз дуже непростий час жорстокої, кровопролитної повномасштабної війни в Україні. Дуже багато навколо травмованих людей – як фізично, так і психологічно, морально, душевно. Багато (включно з дітьми) за час війни пройшли і бачили те, чого воліли б ніколи не бачити: каліцтва, людську смерть, рештки тіл, відірвані кінцівки, спотворені обличчя… неприкриті жахи війни. Чи варто зараз їм про це нагадувати і викликати непотрібні асоціації «геловінськими костюмами», перевдяганням в образи мертвих істот чи осіб, імітацією відірваних кінцівок, порваних і зашитих облич, плям крові, черепами, скелетами?..

Запитайте себе: як на це відреагує поранений захисник чи захисниця, які втратили кінцівки на фронті і зараз борються за життя в шпиталі? Або як це сприймуть їхні рідні? Як «геловінські костюми» вплинуть на мешканців Бучі, Ірпеня та інших багатьох міст України?.. Як відреагують на геловінські макіяжі і страшні костюми діти, які вже кілька років живуть зовсім не в уявному «геловінському пеклі» і не можуть нормально спати ночами?.. Подумайте про ближніх спочатку, про горе, страх і смерть, яких зараз поруч – більше ніж достатньо.Завжди можна зробити вибір, і замість темряви – прагнути світла. Бо зараз ми, українці, саме зі злом – воюємо. Не варто асоціювати себе з силами зла, навіть жартома. Завжди, а особливо в час війни, нам дуже потрібні світло та добро!

Читайте також: