Невдалий стрибок може призвести до загибелі: волинян закликають бути пильними під час купання

Про це пише журналіст Андрій Гнатюк.

Пірнальні травми реєструють від першого прогрівання водойм до пізнього літа. Одна з найпоширеніших причин – люди нехтують мілкотою й сподіваються, що обійдеться, пояснює Іван Бобрик. Але одного незграбного стрибка достатньо, щоб або загинути, або назавжди залишитися інвалідом. І молодь, яка починає свій життєвий шлях, нехтує цим.

Удар головою об дно призводить до зламу шийних хребців і ушкодження спинного мозку. Більшість випадків закінчуються загибеллю, бо людина втрачає здатність рухати кінцівками, а отже, не може самостійно вибратися з води. Ті ж, хто допомагають витягнути з води, не завжди діють грамотно. Якщо є можливість, діставати травмованого пірнальника варто кільком людям, акуратно підтримуючи шию та голову, пересвідчитися, чи травмований не вдихає воду. Хворого треба покласти на твердій поверхні до приїзду швидкої, бригаді якої розповісти про деталі самостійно наданої допомоги.

Найперше правило, наголошує Іван Бобрик, – зайвий раз не рухати людину і не транспортувати самостійно, бо хворого можна травмувати ще більше. І тоді людина стане повним інвалідом, а життя її нетривалим.

Серед типових симптомів травмування: нерухомі руки й ноги, зниження їхньої чутливості, а також тулуба, важке дихання животом. У цей час міжреберні м’язи грудної клітки вже не працюють. Такий стан часто плутають з ознаками утоплення й починають постраждалого всіляко вертіти, намагаючись допомогти.

Дуже важливо якомога швидше доправити пацієнта в лікарню, де надають профільну спеціалізовану допомогу. Хірургія полягає в звільненні спинного мозку від уламку хребців та фіксації хребта різними металевими конструкціями.

Лише цього року на центральному пляжі в Луцьку рятувальники витягли зі Стиру 12-х травмованих людей, розповів один із патрульних на воді Павло Романюк. Щодня берег пильнують троє постових. Згідно з нормативами, кожен відповідає за 50-метрову ділянку. Проте люди, особливо підлітки, нехтують усіма заборонами й воліють купатися у невідведених місцях.

До таких належить ділянка біля причалу прогулянкового катера в парку. І хоча глибина там немаленька, більше 4 метрів, і дно не захаращене, за кілька метрів за течією на плавців чекає справжня небезпека. Наприкінці 90-х частина бетонної конструкції відкололася й пішла на дно. Скільки разів тоді піднімали питання про загрозу для людей, бетону так і не дістали.

Зараз рівень води в річці до вершини конструкції менший 2 метрів, і невдалий стрибок може призвести до загибелі людини. Павло Романюк розповідає, що року приблизно 1998-го він був свідком, як молодий хлопець хотів похизуватися пірнанням перед своєю дівчиною. Загинув раптово, картина була жахливою. Це місце не є в зоні відповідальності рятувальників, хоча вони готові, якщо треба, кинутися на допомогу й туди. І все ж рекомендують там не стрибати, бо розширити туди межі пляжу не можна. Стир у парку вбрід не перейдеш. Найменша глибина в межах пляжу – навпроти рятувального посту – орієнтовно 2-2,2 метра, а вже ближче до рованцівського берега то й цілих 3 метри.

Ще однією причиною трагедій можуть бути повалені дерева, які несе течія. І їх не завжди видно, бо може ховати вода. Нещодавно Павло встиг відзняти таку колоду розміром майже на всю ширину русла. І одному пірнальникові може пощастити, а іншому за кілька секунд – і ні. Ударитися в таку перешкоду можна й випливаючи з води. Тому і лікарі, і рятувальники закликають бути дуже пильними під час купання.

Читайте також: 

• «Енергетики – як наркотичні бомби», - волинський кардіолог розповів, чому «помолодшав» інфаркт
• 500 гривень за прийом: у Волинській обласній поліклініці - нововведення
• Кожна хвилина життя була під загрозою: у волинській лікарні зробили операцію чоловіку з аневризмою