Від забою до прилавка: як на Волині перевіряють м’ясо та хто відповідає за його безпечність

Як перевіряють м’ясну продукцію, хто відповідає за її безпечність та що робити споживачеві, якщо вже вдома він виявив у шматку щось підозріле, журналісти ВСН дізнавалися у фахівців Держпродспоживслужби.

Насамперед покупцеві варто звернути увагу на зовнішній вигляд, колір та запах м’яса. Якщо продукт має неприродній блідий вигляд або його колір викликає сумніви, це вже має насторожити.

Свіже сире м’ясо зазвичай має дуже слабкий, нейтральний або ледь помітний характерний м’ясний запах. Він не має бути різким чи неприємним. Натомість різкий або неприємниий гнильний, тухлий запах, ознаки плісняви чи інші нетипові зміни можуть свідчити про проблеми з продуктом.

Ще одна ознака — пружність. Якщо натиснути пальцем на свіже м’ясо, воно має відновити свою форму, а слід від натискання не повинен залишатися надовго. Якщо зовні продукт не викликає підозр, це не завжди означає, що всередині з ним немає проблем.

Нещодавно це продемонструвала історія лучанки Катерини, яка під час розрізання придбаної свинячої грудинки виявила всередині незвичну зеленувату субстанцію. Фотографію знахідки жінка опублікувала у соцмережах, після чого користувачі почали припускати, що саме це могло бути.

Зокрема, одна з коментаторок пов’язувала подібне утворення з неправильною вакцинацією тварини. Однак такі припущення не можна вважати підтвердженими без відповідного дослідження. 

«Визначити, що це була за субстанція, можна лише за допомогою лабораторного дослідження. За фотографією точно встановити, що саме там було, неможливо і недостовірно», — наголошують у Держпродспоживслужбі.

Де безпечно купувати м’ясо

Важливо не лише те, який вигляд має м’ясо, а й те, де саме його продають. У Держпродспоживслужбі радять купувати продукцію в магазинах або на агропродовольчих ринках, де здійснюється відповідний ветеринарно-санітарний контроль:

«Якщо купувати сьогодні при температурі 40°С десь на вулиці, у парку, сквері або з машини на стоянці, то зрозуміло, що це м’ясо буде сумнівного походження».

На ринку м’ясо має зберігатися за належної температури та не перебувати під прямими сонячними променями. За його свіжістю та умовами зберігання відповідають продавець і керівництво ринку.

Які перевірки проходить м’ясо

В Україні є два основні шляхи, якими м’ясо потрапляє до споживача. Перший — через агропродовольчі ринки. У такому випадку власник тварини має звернутися до державної установи ветеринарної медицини для проведення передзабійного та післязабійного огляду тварини.

Законодавство дозволяє здійснювати такий забій у кількості не більше трьох голів копитних тварин на тиждень, а також не більше п’яти голів свійської птиці та кролів на день.

Перед забоєм тварину оглядають лікарі державної ветеринарної медицини. Вони проводять клінічний огляд і термометрію — перевіряють, чи немає ознак захворювання та чи відповідає температура тіла тварини нормі.

Якщо клінічних ознак захворювання немає, тварину допускають до забою, а потім проводять експертизу. Фахівці оглядають тушу та внутрішні органи на наявність можливих захворювань.

Після цього продукція надходить на агропродовольчий ринок, де відповідні експерти лабораторій додатково проводять ветеринарно-санітарну експертизу. Там знову оглядають тушу та внутрішні органи, а для свиней і нутрій обов’язково проводять дослідження на трихінельоз.

Лише після проведення необхідних лабораторних досліджень м’ясо допускають до реалізації. На тушу наноситься позначка придатності, яка має овальну форму та містить відповідний номер, закріплений за ринком.

Другий шлях — це м’ясо, яке надходить до магазинів та офіційних торгових точок, зокрема і до фірмових магазинів забійних підприємствах.

У цьому випадку група тварин надходить із господарства на забійне підприємство. Перед відправленням державні лікарі ветеринарної медицини оглядають тварин у господарстві та видають відповідний ветеринарний документ на їхнє переміщення до місця забою.

На самому забійному підприємстві перевіряють ветеринарні документи та ідентифікаційні номери тварин. Після забою проводиться ветеринарно-санітарна експертиза, під час якої перевіряють туші на наявність захворювань. Після цього на тушу також наноситься позначка придатності.

М’ясо може направлятися на переробку, розділення на частини або подальшу реалізацію у торгових точках. Тож до того, як потрапити до споживача, м’ясо проходить кілька етапів контролю.

Чи може проблема бути лише в одній частині туші

Водночас виникає логічне питання: чи може бути так, що одна частина м’яса від тієї самої тварини має патологічні зміни, а інша виглядає цілком нормально?

Такі випадки теоретично можливі. Наприклад, тварина могла травмуватися під час перевезення або ще раніше — під час утримання в господарстві. Якщо зміни сформувалися глибоко в тканинах або минув значний проміжок часу, їх не завжди можна виявити під час зовнішнього огляду.

Водночас фахівець Держпродспоживслужби додає, що за власним професійним досвідом із подібними випадками не стикався. 

Після історії лучанки у соцмережах користувачі також почали обговорювати, чи могло незвичне утворення з’явитися через вакцинацію тварини. У Держпродспоживслужбі пояснюють, що ветеринарні препарати, які перебувають на ринку України, проходять відповідні випробування та мають реєстраційні посвідчення.

Після вакцинації або застосування інших ветеринарних препаратів існує визначений період очікування — період каренції, якого необхідно дотримуватися перед використанням продукції тваринного походження, у тому числі продуктів забою. Однак встановити, чи пов’язане конкретне утворення у м’ясі з вакцинацією або застосуванням певного препарату, без лабораторного дослідження неможливо.

Чи можна просто вирізати підозрілу частину

Ще одна поширена ситуація — коли людина помічає щось незвичне в м’ясі, вирізає цю частину із запасом, а решту продукту готує. У Держпродспоживслужбі радять так не робити. Якщо продукт має неспецифічні або підозрілі ознаки, найперше варто звернутися до місця продажу — для заміни продукції або повернення коштів. 

Крім того, якщо покупець повідомляє про проблему, продавець може додатково перевірити іншу продукцію з тієї ж партії. За необхідності товар можуть вилучити з реалізації та направити на утилізацію.

Хто відповідає за безпечність м’яса

Безпечність харчового продукту контролюється на різних етапах його виробництва та обігу. За законом, відповідальність за продукцію несуть виробник, реалізатор та інші учасники ланцюга зокрема ті, хто транспортує продукт.

«У будь-якому випадку закон зобов’язує на кожній стадії виробництва або обігу харчових продуктів нести відповідальність як виробника, так і реалізатора. Ну і той, хто транспортував».

Що робити, якщо підозріле м’ясо вже купили

Якщо людина прийшла додому, почала готувати м’ясо і виявила всередині незвичне утворення, продукт не варто одразу викидати. Варто зберегти:

• сам продукт;
• упаковку;
• маркування;
• чек або інше підтвердження купівлі;
• інформацію про виробника.

Насамперед можна звернутися до продавця для повернення коштів або заміни товару. Однак навіть якщо продавець уже повернув гроші або замінив продукцію, це не позбавляє споживача права звернутися до Держпродспоживслужби.

«Право на звернення, навіть у разі відшкодування суб’єктом господарювання коштів або обміну товару, не забороняє споживачу звертатися за захистом його прав, у тому числі і до Держпродспоживслужби, якщо це стосується харчових продуктів».

Для розгляду звернення важливо мати якомога більше інформації про продукт: чек, маркування, дані про виробника та, за можливості, сам продукт. Це дозволяє встановити походження продукції та перевірити відповідні етапи її виробництва й реалізації. Під час розгляду звернення враховують умови, в яких споживач зберігав продукт після придбання.

Перевірки за зверненнями споживачів можуть проводитися за встановленою законодавством процедурою, зокрема за наявності підстав вважати, що продукція може становити загрозу для життя чи здоров’я людини. У разі сумнівів щодо безпечності продукту споживач також має право звернутися для проведення лабораторних досліджень.

А якщо м’ясо купили на ринку?

На агропродовольчому ринку покупець також має можливість отримати інформацію про продавця. Всі особи, які реалізують м’ясо на ринку, мають бути зареєстровані як оператори ринку харчових продуктів.

Перед купівлею споживач може вимагати інформацію про державну реєстрацію потужності в Держпродспоживслужбі. Йдеться про відповідний реєстраційний номер. Якщо продавець не може надати таку інформацію, фахівці радять не купувати у нього продукцію.

Крім того, продавець має видати документ, який підтверджує факт купівлі. Тобто навіть на ринку покупцеві варто подбати про те, щоб у нього залишилося підтвердження придбання продукту.

Які ознаки мають насторожити

Підсумовуючи, варто звертати увагу на кілька речей. Не варто купувати м’ясо:

• без маркування;
• у невстановлених місцях;
• з рук, із автомобілів чи на стоянках;
• із неприродним кольором;
• із неприємним або нетиповим запахом;
• із підозрілими змінами зовнішнього вигляду чи структури.

Натомість безпечнішим варіантом є купівля продукції в офіційних місцях продажу, де можна перевірити її походження, умови зберігання та факт придбання. А якщо вже вдома в м’ясі виявили щось незвичне, не варто намагатися самостійно визначити, що це, або просто вирізати підозрілу частину. Найкраще зберегти продукт, упаковку та чек, звернутися до продавця, а за потреби — до Держпродспоживслужби для подальшого розгляду ситуації.

Читайте також:

• У Луцьку жінка знайшла невідому субстанцію в грудинці з м'ясного магазину
• Від 250 до 600 гривень за літр: скільки коштує мед на Волині та який обирають покупці
• Короп, щука, судак і форель: як на Волині вирощують сотні тонн риби та скільки це коштує