Невістка не дає матері поховати загиблого у Бахмуті воїна

За словами жінки, її син загинув 11 червня. Жінка розповідає, що раніше він був поранений в Соледарі, але пройшов реабілітацію та знову поїхав на передову, під Бахмут, пише 24 канал.

«В мене всі документи на руках, є всі необхідні дозволи, є ДНК, що це мій син. Я всі пороги оббила, і ніхто нічим не допомагає», – пояснює мати загиблого військовослужбовця.

Вона майже щодня приходить до моргу в надії забрати тіло сина, але їй його не віддають, забрати загиблого хоче й вдова Ксенія, щоб поховати далеко від рідного села на Хмельниччині.

«Вона з мамою з Краматорська, проживають в Німеччині, а хочуть поховати його у Львові», – каже мати Сергія.

За її словами, з невісткою та її матір'ю познайомилася вже біля Хмельницького моргу.

«Вони дев'ятого березня познайомилися, 15 березня теща повела в РАГС. Через інтернет познайомились, коли він приїхав на реабілітацію у Львівську область через поранення. Вони тоді приїхали з Німеччини, провідали його і завели в РАГС. А в травні він до мене телефонував і каже: мама, знайди мені адвоката, бо хочу розлучитися, бо я так вляпався, що не знаю, куди я голову всунув», – розповідає Наталія Зелінська.

Волонтерка Тетяна Юзепчук вважає, що правильно було б віддати тіло батькам.

"Це абсолютний жах, оця "дельожка" постійна, і оце приниження батьків. Морально, я особисто вважаю, що та невістка не має ніякого права принижувати мати цього воїна", – сказала вона.

За словами матері, вона першою звернулася в бюро за свідоцтвом про смерть, маючи на руках дозвіл прокурора з Хмельницької області та результати ДНК. Жінка підозрює, що начальниця бюро судмедекспертизи Наталія Козицька змовилась з її невісткою.

"За лікарським свідоцтвом про смерть звернулося дві особи: мати загиблого і дружина. І через те, що вони обидві наполягали на видачі лікарського свідоцтва про смерть і обидві зобов'язуються поховати тіло, то постає питання", – роз'яснює начальниця обласного бюро судово-медичної експертизи Наталія Козицька.

Дивіться також ЗСУ мають нові успіхи біля Роботиного та в Кліщіївці: як за тиждень змінилась карта фронту

Вона зазначила, що у дозволі прокурора з Хмельницької області засумнівалася, оскільки кримінальне провадження відкрито в іншій області, і на той час велися слідчі дії. Та юристка Вікторія Яременко апелює тим, що має на руках ухвалу прокурора Бахмутської окружної прокуратури Дмитра Радковського про надання дозволу на видачу трупа від 28 серпня цього року.

«Є висновок аналізу ДНК. Це її син. 99,9 %, що це її син. Була встановлена причина смерті, встановлена особа, що це є Зелінський Сергій, військовослужбовець, видається дозвіл прокурором, в рамках цього кримінального провадження видається дозвіл на видачу тіла. І тільки за цим дозволом обласне бюро судово-медичної експертизи мало видати тіло», – каже юристка-волонтерка Вікторія Яременко.

«Я не вирішую. Якщо люди не можуть помиритися, не можуть вирішити, нехай це вирішить суд. Я не проти», – сказала Наталія Козицька.

Адвокат Руслан Малий зауважив, що суд може не вирішити питання до кінця.

«Закон не оперує черговість, хто ближчий родич, а загалом – тільки родичі. Є така негласна преюдиція, що дружина вже є ближчим родичем, ніж батьки», – сказав він.

Навіщо доволі юній вдові ховати чоловіка у Львові, де сама не живе, родичі загиблого не розуміють.

«Їй тільки 20 років, вона сьогодні так, а завтра вийде заміж і все. Вона забуде за нього, а мамі – то завжди треба буде», – сказав дядько загиблого.

Мати загиблого розповідає, що коли зустрілася під моргом з невісткою, то вже майже вмовила її відмовитись від ідеї.

«Я ж не проти, щоб вона до мене приїжджала. Та невістка там ролі не грає. Там її мама все вирішує. Я не знаю, яка в неї мета»,– сказала Наталія.

Дядько загиблого Вадим підозрює, що йдеться про гроші, які виплачують родичам загиблих. Адвокат натомість зазначає, якщо йдеться про виплату 15 мільйонів гривень, то їх отримують вдова, неповнолітні діти й батьки, незалежно, хто ховає бійця.

З адвокатом невістки кореспондентка Суспільного Хмельницький спробувала зв'язатися телефоном. Ні прізвища, ні місця її перебування не дізналися.

Адвокатка пообіцяла поспілкуватися з кореспонденткою за годину, але зробити цього так і не вдалося.

Читайте також:

• Смерть волинського тероборонівця на кордоні з Білоруссю: слідство триває пів року
• Родині повідомили про загибель, але він виявився живим: історія бійця з Рівненщини
• Повернувся з-за кордону, щоб син мав мирне майбутнє: дружина молодого захисника з Волині просить присвоїти державну нагороду загиблому чоловіку