«Ніколи не думав, що буду радіти трупам ворогів»: волинський лісівник розповів, як захищає Україну на фронті

«Ніколи не думав, що буду радіти трупам ворогів»: волинський лісівник розповів, як захищає Україну на фронті

26-річний Ігор Мельничук ще до 24 лютого цього року працював лісничим у тоді ще Горохівському, а зараз ДП Володимир-Волинське лісомисливське господарство. Його тато - Юрій Олександрович - майстром лісу на тому ж підприємстві, тільки в іншому лісництві. 

Молодший брат Назар працює помічником лісничого. Про це повідомили на сторінці Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства у фейсбуці.

У військкомат пішли з татом одразу 24 лютого. Але тата не взяли через поранення, яке отримав ще в 2017 році.  

«Зараз я вдома. Ненадовго. Подарунок мамі зробив на день народження. Але треба повертатися - хлопцям небхідна допомога. Ми ж уже з досвідом, знаємо краще, що і як. Це дає більше шансів на життя», - Ігор розповідає це все спокійно. Як і говорить про вибухи, виконані завдання, страхи, ризики. Загалом про війну. 

«Мені зараз вдома незвично. Тихо дуже. Не віриться, що можна спокійно полежати, посидіти - і нічого не загрожує», - розповідає воїн. 

Після 24 лютого Ігора відправили на навчання. За кілька днів вже перекинули до кордону ближче до передових позицій, згодом - на Херсонщину, Миколаївщину. Тоді на Донбас. Краматорськ, Слов’янськ, у напрямку Бахмута. 

«Які пригадую ситуації? За Харковом було. Там у селах постійно ворожі дрони літали, ракети. Бувало, вистежать нас. Якось гранату скинули з дрона на мене. Але ж минулося все. Ніколи не думав, що буду радіти трупам ворогів. Це і страшно. Але…От ситуація. Ідеш звільненим селом, а там місцеві сидять, діти на велосипедах катаються, поряд трупи кацапні лежать без голови», - каже захисник. 

«Ми всі рівні. Один зі мною хлопець з Лисичанська служить. З Хмельниччини є. Але переважно наші. Хлопці всі патріоти. Буває, ввечері щось сперечаємося, а вранці, коли йдемо на завдання, переживаємо один за одного. Не так за себе, як за те, щоб не підставити нікого. Щоб всі повернулися живі і цілі. Всі діляться, хто чим може і що має. В мирному житті більше підлості. І мені страшно. Всім страшно. Буває, навіть дуже. Коли йдеш на завдання, все виконуєш на адреналіні якомусь, наступного дня усвідомлюєш, шо ризиків було багато. А в той момент ні. Нема такого відчуття страху, просто йдеш вперед», - розповідає Ігор.

Захисник розповідає, що любов до лісу у них з братом від батька, який зараз повернувся на роботу. Їхній дідусь теж працював свого часу в лісі. 

«Мама моя - Олена - родом з Росії. Зараз уже ні з ким зі своїх не спілкується. Родичі кажуть, шо тут американці воюють. Нема цьому пояснення. Звісно, мама переживає за мене. Плаче часто. Як мама. Треба повертатися. Там зараз хлопцям складно. Я маю там бути», - зізнається воїн.

Фото - ілюстративне

Можливо зацікавить

«Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали»: історія бійця 128 бригади з Луцька

«Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали»: історія бійця 128 бригади з Луцька

На Волині виявили масштабну незаконну вирубку дерев на майже 14 мільйонів гривень

На Волині виявили масштабну незаконну вирубку дерев на майже 14 мільйонів гривень

На Волині лісівник і троє спільників зрубали дерев на 6 мільйонів гривень: справу скерували до суду

На Волині лісівник і троє спільників зрубали дерев на 6 мільйонів гривень: справу скерували до суду

Вперше після 2 років полону: до рідного селища на Волинь повертається воїн

Вперше після 2 років полону: до рідного селища на Волинь повертається воїн

Не встиг потрапити на передову: на Волині поховали військового Валерія Приймачука
фото

Не встиг потрапити на передову: на Волині поховали військового Валерія Приймачука

На Волинь до рідного дому на вічний спочинок повертається курсант Валерій Приймачук

На Волинь до рідного дому на вічний спочинок повертається курсант Валерій Приймачук

«Залісся, вам позор»: на Волині односельчани не зустріли воїна після 2 років у полоні
відео

«Залісся, вам позор»: на Волині односельчани не зустріли воїна після 2 років у полоні

Після поранення повернувся до мирного життя, однак серце зупинилося: на Волині поховали молодого захисника Павла Марчука
фото

Після поранення повернувся до мирного життя, однак серце зупинилося: на Волині поховали молодого захисника Павла Марчука

Виконував найскладніші бойові завдання у Курській області: захисника з Волині нагородили відзнакою

Виконував найскладніші бойові завдання у Курській області: захисника з Волині нагородили відзнакою