Нове містечко в Жидичині: під Луцьком зводять житло для переселенців. УСІ ДЕТАЛІ ПРОЄКТУ

Вчора у DTF Magazine опублікували велике інтерв’ю з луцькими ІТ-підприємцями Вадимом Махомедом та Адамом Харламповичем, які є ідейними лідерами ГО «Алгоритм Дій». А ще вчора журналісти видання ВСН наживо поспілкувались із Адамом про їхній проєкт національного значення — RE:Ukraine Housing Lutsk.

* * *

На з’їзді із жидичинської траси зустрічаємось із Адамом Харламповичем.

Він – ІТ-підприємець, який разом із колегою Вадимом Махомедом за останній рік закрутили в Луцьку немало цікавого. Їхня громадська організація «Алгоритм Дій» відкрила Дія.Бізнес у партнерстві з Мінцифри, проводить урбаністичні дослідження, просто зараз створює сучасний сквер для молоді на перетині вулиць Лесі Українки та Кривий Вал, встановлює на центральному майдані міста культурний простір МОТ – «Модуль Тимчасовості», і от тепер, з’ясувалося, втілює проєкт будівництва тимчасового житла для переселенців RE:Ukraine Housing.

Довідково. RE:Ukraine Housing – проєкт тимчасового житла для внутрішньо переміщених українців, розроблений одним із найвідоміших архітектурних бюро України – balbek bureau. Наразі проєкт реалізується у Ворзелі (Бучанський район) та Луцьку.

«Вони можуть забрати наш дім, але гідність - ніколи», - такою є концепція проєкту. Тому це тимчасове житло передбачає такі аспекти: потребу у приватності кожного мешканця, якісні будівельні матеріали, сучасний достойний дизайн житла, інтегруючу інфраструктуру.

«До нас в редакцію вже звертались із питанням, що ж таке хочуть збудувати в Жидичині, якщо так швидко дорогу проклали», – розповідаю при знайомстві.

Адам проводить за шлагбаум і від того, що бачу, починаю розуміти інтерес місцевих. Під ногами – нехай і щебенева, але на вигляд дуже добротна нова дорога. Не 100 і не 200 метрів. Такого Жидичин, очевидно, давно не бачив.

«Це не нова дорога, а лише ущільнення ґрунту», – виправляє Адам. І в той же час показує меліоративні канави та чималу висоту насипу, який зробили для надійності.  

 

Поки йдемо до місця, де в майбутньому зведуть нове містечко, розпитую про сам проєкт: що це за житло? скільки його буде? як швидко?

Загалом на ділянці 6 гектарів планують облаштувати близько 7,5 тисяч квадратних метрів. Це – 17 секцій і 65 житлових блоків, де зможуть поселитися 456 людей.

Але повноцінно розповісти про цей проєкт лише цифрами – не вийде. Його мета – не просто у тому, щоб дати переселенцям квадратні метри і дах над головою. 

«Є різні варіанти тимчасового житла. Наприклад, під Львовом зведене велике містечко контейнерного типу з помешканнями квадратурою трошки більше 20 м2. Коли виникають критичні ситуації, тут можна пожити декілька днів-тиждень. Садовий розповідав, що позавчора після ракетного удару відселили людей саме в це містечко. І добре, що таке місце є.

Але для тих, хто втратив житло на окупованих територіях чи в зоні бойових дій і переїхав в інше місто починати життя з нуля – це не варіант. Житло для них – це надія, і ця надія має виправдатись гідно», – каже Харлампович.

Тому заплановані помешкання в Жидичині – це не вузькі вагончики чи тісний гуртожиток, який у світовому досвіді має ризики перетворитись у депресивне гетто. 

Кожен житловий блок буде як повноцінні квартири, від 40 до 60 м². Матиме кухню, спальні місця для кожного мешканця, можливість побути наодинці або ж навпаки – серед людей.

Для цього в містечку буде соціальна інфраструктура – вело- та бігові доріжки навколо, спортивний майданчик. Окремо планують дитячу кімнату і кабінет психолога. 

Новий тимчасовий дім буде місцем, де людям допоможуть відновитися, інтегруватися і знайти силу та мотивацію знову стати на ноги. Для цього вже зараз розробляють спеціальну програму соціалізації та реабілітації, до якої залучена експертна професорка з Кембриджу. 

А у Ворзелі на території Бучанської громади під Києвом бюро Слави Балбека реалізовує невеликий пілотний проєкт для максимально глибокого вивчення усієї проблематики тимчасового житла, відбору майбутніх жителів та їх соціалізації, щоб втілити концепію гідності наповну. 

«Знайомі розповідали про один проєкт із будівництва житла для переселенців від підприємців з Харкова. Почали будувати і зупинилися, бо зрозуміли, що просто збудувати будинки – це тільки невелика частина справи. 

Потрібна програма, як людям адаптуватися після всього, що вони пережили. Як допомогти знайти роботу, можливо, змінити професію, облаштувати життя. Житло – це тільки локація, потрібно набагато більше», – розповідає Адам.

Каже, що зараз багато спілкується із вимушеними переселенцями: для видання Бабель записують подкасти із людьми, які переїхали на Волинь і за цей рік змогли реалізувати себе.

«Важливо, щоб у цьому містечку певна частка саме таких людей були прикладом та нахненням для інших. Ті, у кого вже вдалось налагодити життя в Луцьку – можуть чесно власним досвідом сказати іншим: вставай, рухайся – все можливо! 

Люди, які втратили власну домівку і глибоко відчули війну – ранимі. Думаю, найкращим мотиватором і підтримкою для них можуть стати саме ті, хто пережив схожу трагедію і зміг знайти мету йти далі. 

Тому ми робимо все можливе, щоб на цьому місці народилося багато історій, які потім стануть натхненням для тисяч інших вимушено переселених українців», - ділиться мріями.

Оглядаємо територію. Навколо настільки красива природа, що навіть важко зосередитись на розмові. Дивує, що зовсім поруч – траса, але звуків від авто не чути. Натомість добре чути цвіркунів і птахів… Гідне житло, кажете? Та тут воно має бути ідеальним!

На території вже облаштовані доріжки і підготовлена ділянка для першого житлового блоку. Адам розповідає, що декілька тимчасових модульних споруд уже зібрали і чекають, коли їх сюди привезуть.

Цього дня команда дуже чекає. Впевнені, що на презентацію приїдуть гості, які дуже здивують Луцьк.

«Увага до RE:Ukraine Housing в Україні і навіть в світі – дуже велика. Наприкінці червня на конференції про відбудову України в Лондоні цей проєкт презентував міністр інфраструктури Кубраков під час свого виступу зі сцени. 

Автора проєкту, а це один із найвідоміших архітекторів України Слава Балбек, запрошували розповісти про цю ініціативу у Фундації Білла Клінтона в Нью-Йорку. Майже всі великі світові асоціації архітекторів також знають про цей проєкт, допомагають втілювати і стежать за ним. 

Понад 50 світових ЗМІ у 20 країнах світу вже опублікували статті про RE:Ukraine Housing. Проєкт презентували Володимиру Зеленському, Офісу Президента та Міністерству Інфраструктури. Останнє, доречі, є нашим партнером у реалізації і ми вдячні за цю підтримку.

Так сталося, що про проєкт не знають тільки в Луцьку. Це наш свідомий вибір, бо хотіли спочатку зробити перші реальні кроки, а потім розказувати, а не навпаки. Адже з усіх, хто заявив про готовність взаємодіяти з balbek bureau у реалізації проєкту і встиг на цьому попіаритися – лише ми втілили його в життя», – каже Харлампович.

Його історія із RE:Ukraine Housing та Славою Балбеком – схожа на випадковість. Принаймні, сам Адам так її оцінює.

Каже, був давно підписаний у соцмережах на Балбека. А коли в березні 2022 року, за лічені тижні після повномасштабного вторгнення, побачив допис про ідею будівництва тимчасового житла гідної якості – відразу написав йому, що хоче таке реалізувати в Луцьку.

«Якби ми були ближче до зони бойових дій, то можливо, зайнялись би чимось іншим. Підвозили їжу, наприклад. Але з перших днів на Волині найгостріше виникло питання, як приймати людей, які тікають від війни і куди їх поселяти. 

У приміщенні, де зараз Дія.Бізнес, у квітні 2022го ми поселили 22 людини з Харкова. Вдома у нас так само жило 20 людей з Києва та Краматорська.

Українців приймали закордоном, гуманітарні місії гарно спрацювали. Але що було робити тисячам людей, які все втратили і не поїхали за кордон, бо вирішили залишитися в Україні?» - пригадує Адам.

У час такої активної роботи з пошуком житла для переселенців, побачив допис Балбека із рендерами проєкту. І відразу пригадав про землю в Жидичині, яку колись бачив. Каже, зрозумів, що це місце ідеально підходить під проєкт і концепцію гідного житла.

Із цим важко не погодитись: місце настільки красиве, що ідеально підходить під будь-яку концепцію!

Тим часом плануємо поїхати на виробництво, щоб подивитися на самі будиночки. Їх виготовляє місцевий підприємець Олег Мельничук. Доречі, це ще одна соціальна місія проєкту: підрядниками залучають місцевих, бо хочуть об’єднати навколо хорошої справи локальний небайдужий бізнес.

А оскільки (в перспективі є така думка) цей проєкт тимчасового житла буде можливість масштабувати по Україні і навіть в інші країни, де часто трапляються стихійні лиха, то місцеві підприємці можуть дуже і дуже виграти, маючи відповідний досвід.

Поки їдемо, піднімаю найважливішу тему – грошей. За чиї кошти планують усе це будувати?

«Тут немає і принципово не буде державних грошей. Зараз в проєкт ми вклали власні кошти, залучили своїх друзів, партнерів і знайомих, будемо підключати інших донорів. Але ще раз повторю: коштів з бюджету тут не буде. Як і відкатів та інших подібних речей.

Уся інформація про RE:Ukraine Housing Lutsk – відкрита та публічно доступна на нашому офіційному сайті та в державних електронних реєстрах. Кожен охочий може перевірити наші слова.

Ми крок за кроком напрацьовуємо своїми проєктами репутацію для громадської організації, адже в майбутньому презентуємо лучанам ще масштабніші задуми, куди залучені уряди інших держав та великі інвестиційні фонди», - розповідає. 

«Багато кому в Луцьку незрозуміло: хто ми, звідки кошти та для чого це все. Тому і виникають дивні моменти, коли складається враження, що за нами та нашими підрядниками методично ходить один телеканал і все щось вивідує, щось хоче знайти. Але знаходити немає що. Ми не відмиваємо бюджетні гроші і ми точно не нова політична сила, яка хоче зробити піар на чужому горі.

У нас в ІТ інші принципи і підходи до роботи. Напрацьовувати кейси і на старті усі проєкти фінансувати за власні кошти. Щоб обговорювати не ідеї, а мінімально реалізований продукт.

ІТ-шники не бояться тиску, бо наш бізнес дуже диверсифікований по світу і його головна цінність – у людях та інтелектуальній власності. Не в техніці і не в активах, які можна «віджати». 

Тому ми не будемо комусь моргати і на щось натякати. Є дозвільна процедура, ми за нею рухаємось. Усі необхідні дозволи у нас є, земля в приватній власності, проєкт погоджений міськрадою і завантажений в єдину державну електронну систему у сфері будівництва.

Ми щиро вдячні представниками влади за підтримку проєкту та швидке реагування на наші запити.

Нещодавно відбулась чергова робоча зустріч із мером Луцька Ігорем Поліщуком та архітектором міста Веніаміном Тузом і найближчими днями нам пообіцяли видати погоджену схему розміщення. Тож ми очікуємо і вже плануємо спільну офіційну презентацію проєкту.

Приємно, що місцева влада розуміє важливість RE:Ukraine Housing Lutsk і те, яку медійність та увагу світового рівня до Луцька ми разом отримаємо. Реалізація цього проєкту – це чіткий месседж Україні та світу: якщо місцева спільнота активно допомагає вирішенню нагальних задач власними силами та коштами – з ними точно можна працювати і інвестувати в цей регіон та людей», – пояснює Адам Харлампович.

Ще одне важливе фінансове питання: чи буде продаватись/здаватись в оренду це житло? Ні. Правила відбору вимушених переселенців, які тут житимуть, поки напрацьовують, але вже зараз запевняють: це точно буде безоплатно, адже важливо підтримати людей і дати мотивацію почати нове життя. 

Але, щоб ВПО відповідально ставилися до майна у контракті будуть певні зобов’язання: оплачувати комунальні платежі, спільно з іншими мешканцями брати участь у догляді за територією містечка, бути активним сусідом.

  

На виробництві - різноманітні варіанти модульних будинків. Є навіть із додатковим мансардним поверхом!

Будинки, які поїдуть в Жидичин – найсвітліші. Всередині – майже завершений ремонт. Розведена електрика, змонтована тепла підлога, покладена плитка, світлі поштукатурені стіни. Залишились натяжні стелі і – меблі. 

Інтер’єр планують облаштувати меблями та товарами з Ikea. До речі, ця компанія уже надала безкоштовно меблі для пілотного проєкту у Ворзелі. З’ясувалося, що Ikea має колосальний досвід у допомозі біженцям в Швеції, а тому охоче долучилася і до подібної ініціативи в Україні.

«Ще одна перевага проєкту – усі споруди сплановані таким чином, що їх можна кілька разів розібрати та змонтувати в іншій локації. Термін експлуатації – 15 років. 

Оскільки житло для переселенців – тимчасовий проєкт, розрахований на 1,5-2 роки, то після цього конструкції можна буде використати для інших соціальних ініціатив. Наприклад, під реабілітаційний центр для військових або рекреаційний для лучан», - каже Адам Харлампович.

Уже зараз ініціатори планують презентацію проєкту громадськості, адже після цього в стислі терміни важливо буде реалізувати увесь задум. Адам декілька разів згадує про це і помітно, що хвилюється. Розуміє: це буде дуже відповідальний і найважчий момент. 

Адже головний результат проєкту RE:Ukraine Housing буде не тоді, коли змонтують останній будинок. А тоді, коли останній мешканець буде виїжджати зі свого тимчасового житла і матиме впевненість, що попереду у нього – лише кращі варіанти і лише гідне майбутнє. А ще – розповідатиме усім, що Луцьк – гостинний, теплий та топ місто.

Текст: Людмила Яворська

Фото: Людмила Герасимюк