«Пензель», «гобляки» і «веренька»: 93-річна волинянка розповіла про говірку свого села та життя під час війни

«Пензель», «гобляки» і «веренька»: 93-річна волинянка розповіла про говірку свого села та життя під час війни

93-річна Євгенія Веремейчик із села Фаринки на Волині розповіла про унікальну місцеву говірку, яка сформувалася під впливом польської мови, та поділилася спогадами про життя в часи Другої світової війни.

Про волинянку розповідає Суспільне.

Особливості говірки у Фаринках

Між селами Кримне і Пнівне проходив кордон між Литвою і Польщею. Жили в селі Пнівне поляки. І поляки принесли дуже багато своїх слів, які залишилися в спілкуванні місцевих жителів, а згодом вони стали говіркою, розповідає вчителька Руслана Мушка.

«Пензель», «гобляки» і «веренька»: 93-річна волинянка розповіла про говірку свого села та життя під час війни
Жителька села Фаринки Камінь-Каширської громади Євгенія Веремейчик та вчителька української мови Руслана Мушка. Суспільне Луцьк

Зі слів професора кафедри української мови та лінгводидактики волинського національного університету імені Лесі Українки Юрія Громика, належність територій Волині в різний час до складу різних адміністративно-територіальних утворень певною мірою впливала на склад діалектного мовлення, але не настільки кардинально.

«Пензель», «гобляки» і «веренька»: 93-річна волинянка розповіла про говірку свого села та життя під час війни
Професор кафедри української мови та лінгводидактики волинського національного університету імені Лесі Українки Юрій Громик. Суспільне Луцьк

Південні райони, південна частина Волинської області теперішньої — це окраїна Великого Волинського діалекту, який охоплює ще південні райони Волинської, Рівненської, Житомирської областей, північні райони Львівської, Тернопільської, Хмельницької областей, а центр і північ сучасної Волинської області — це Західнополіський говір, пояснює науковець.

«Якщо брати фонетичні особливості, до прикладу, західнополіського діалекту, то це до прикладу вимова А після м'якого приголосного, як Е: тежко, декую. Так само після шиплячих — щепка, приїжджели. В багатьох західнополіських говірках є вимова наголошеного И як Е: реба, жето, кедати, венесли. Вимова наголошеного Е як А: траба, сташка. Ця особливість повторюється і в багатьох волинських говірках», — наводить приклади Юрій Громик.

«Пензель», «гобляки» і «веренька»: 93-річна волинянка розповіла про говірку свого села та життя під час війни
Маленький табурет у селі Фаринки називають "слинчик". Суспільне Луцьк

Історично склалось, що в селі Фаринки поляків давно вже немає, а слова залишилися. На скляну банку у селі й досі кажуть слоїк, на димар — комин, на віника — поміло, на щітку — пензель, каже вчителька Руслана Мушка. За роки роботи жінка зібрала понад 100 найбільш поширених діалектизмів у навколишніх селах, які й досі вживають старожили. Вона розповідає, що Євгенія Веремейчик — це місцева ходяча енциклопедія, яка багато знає та може розповісти.

«У нас в селі не було слова табуретка, лише «слинчик» всі називали. Слинчики, то тепера куруви доять на них маленьких сидять. Слинчики скрізь були: і пу хатах, і кала стола, сім’я должна кругом стола сісти, слони стоєли, а тепер стуло», — каже старожилка.

Діалектизми, які поширені у селі Фаринки:

  • Прокєва — кропива;
  • Латуття — латяття;
  • Жулудь — жолудь;
  • Закалевся — намастився;
  • Свірібка — борщ;
  • Губляки — сушені гриби;
  • Воблок — чорна хмар;
  • Натина — гичка на буряках;
  • Портовина — скатертина;
  • Дносталка — старе покривало;
  • Внуча — ганчірка;
  • Ребрена — драбина;
  • Скупець — яма, де ховали картоплю;
  • Динники — гарбузове насіння;
  • Ходники — килимки;
  • Бусьок — лелека;
  • Загорода — подвір'я;
  • Веренька — кошик з лози.

«Пензель», «гобляки» і «веренька»: 93-річна волинянка розповіла про говірку свого села та життя під час війни
"Веренька" — плетений кошик з лози. Суспільне Луцьк

Євгенія Веремейчик народилась в багатодітній родині, поки батько воював на фронті жінка з матір'ю та ще шістьома братами і сестрами жида в сусідів, де було власних п'ятеро дітей. Усі вміщались у двох кімнатах.

«Яку хто хоче нарєду мав. Прели вовну, ткали сукно, мнєли те сукно, шили такі пінджачки, що ще знаєш, що вже не би я трохи дівка була. Ще тако з пояском мені пушили. Яка там дівчинка була нарядна, щоб ту людину привів, як ми рядились, топіро в клуб, то вигнали б з клубу, пудало», — розповідає про свою молодість Євгенія Веремейчик.

Дуже часто діалектизми мають потенціал стати нормативними словами. Для того просто треба, щоб у різних стилях і сферах мовлення, їх почали активно вживати, — каже Юрій Громик. З його слів, те, що ми зараз називаємо українською літературною мовою, це теж за походженням діалект, середньонаддніпрянський діалект південно-східного наріччя.

«Так склалися обставини, що носії цього діалекту свого часу виявилися найактивнішими в процесі будування нації і держави, і мови літературної книжної», — говорить Юрій Громик.

«Пензель», «гобляки» і «веренька»: 93-річна волинянка розповіла про говірку свого села та життя під час війни
Євгенія Веремейчик на своєму подвір'ї, яке раніше називали загородою. Суспільне Луцьк

Євгенія Веремейчик свою говірку береже та передає наступним поколінням. Жінка має 10 внуків та 20 правнуків.

«Я така, дітки, щаслива перед смертю. Я хочу миру. Я хочу, щоб та молодь побачила світу. Як вони страдають по тих окопах, як вони голодують. Де сяду, дітки, молюся», — говорить старожилка.

Один із внуків Євгенії Веремейчик служить у війську, тричі був поранений. Бабуся каже, що завжди молиться за всіх захисників, щоб Господь оберігав їх та Україну.

Читайте також:

Можливо зацікавить

Кохана – у чорному, село – в сльозах: на Волині попрощалися з молодим Героєм Володимиром Черевком
відео
фото

Кохана – у чорному, село – в сльозах: на Волині попрощалися з молодим Героєм Володимиром Черевком

Волиняни попрощалися з Героєм Юрієм Глусем, який помер від поранень, отриманих на фронті
фото

Волиняни попрощалися з Героєм Юрієм Глусем, який помер від поранень, отриманих на фронті

Має четверо онуків і стільки ж правнуків: волинянка відзначила 94-річчя

Має четверо онуків і стільки ж правнуків: волинянка відзначила 94-річчя

Серце зупинилося внаслідок поранення: волиняни попрощалися з полеглим Героєм Віктором Шинкаруком
фото

Серце зупинилося внаслідок поранення: волиняни попрощалися з полеглим Героєм Віктором Шинкаруком

«Воював» за рублі: російський військовий за гроші здав ЗСУ зрадника-українця

«Воював» за рублі: російський військовий за гроші здав ЗСУ зрадника-українця

На щиті - додому: волинян кличуть зустріти загиблого Героя Володимира Черевка

На щиті - додому: волинян кличуть зустріти загиблого Героя Володимира Черевка

Неодноразово був поранений на фронті, а помер в лікарні після тривалої боротьби за життя: спогади про Героя з Волині Сергія Іванова

Неодноразово був поранений на фронті, а помер в лікарні після тривалої боротьби за життя: спогади про Героя з Волині Сергія Іванова

«На щиті» на Волинь повертається Герой Юрій Глусь

Попри зусилля медиків, життя воїна не вдалось врятувати: «на щиті» на Волинь повертається Герой Юрій Глусь

Волинянка відзначила 90 років

Волинянка відзначила 90 років