Переселенка з Харкова шиє зимову військову форму у Луцьку

Свою історію жінка розповіла Суспільному.

На початку березня жінка виїхала з рідного міста за кордон. Її оселя у Харкові була біля Північної Салтівки, яка нині знищена бомбардуваннями російських військових, – говорить Наталія Каднікова.

«Ми ховалися спочатку у метро, але ж до метро їхати треба було десять хвилин, тому лишалися у квартирі, стелили у коридорі подушки. Перед виїздом нам сказали: «Беріть два рюкзаки, більш ніяких речей, є два місця у машині!» – розповідає вимушена переселенка.

Разом зі сім'єю оселилися у місті Філяково, у Словаччині. Завдяки місцевим волонтерам, проживали три місяці в інтернаті, але тягнуло на батьківщину, – каже жінка. Так, у червні родина приїхала до Луцька. Спочатку жили у волонтерському центрі «Адреналін», за оголошенням жінка знайшла роботу на одному зі швейних підприємств обласного центру Волині. У Харкові Наталія Каднікова 25 років працювала швачкою.

«Шиємо військовий одяг: куртки, штани, військові костюми. Вболіваю за Україну дуже, вболіваю за наших воїнів і ми стараємося шити так, щоб було і їм зручно одягнути», – говорить жінка.

На новоствореному швейному підприємстві, де працює Наталія Каднікова, працює трохи більше десятка людей, серед них є ще дві швачки-переселенки – з Харківської і Донецької областей, – каже керівниця Вікторія Сердюк.

Підприємство розпочало свою роботу наприкінці травня. Зі слів керівниці Вікторії Середюк, спочатку тут шили бронежилети та розгрузки, а коли зрозуміли, що армія потребує одягу, почали шити військову форму.