Після атаки ворога загинув односелець, а через декілька місяців зупинилося і його серце: спогади про Героя з Волині

Анатолій Дорош народився 19 липня 1986 року в селі Пулемець. Навчався в місцевій школі, повну загальну середню освіту здобув у Ростанському навчальному закладі. Історію Героя розповіли на сайті Шацької громади.

Відслужив строкову службу, працював на тимчасових і сезонних роботах. Одружився, в подружжя народилося двоє дітей: донька і син.

Війна, яку росія розв’язала з Україною в 2014 році, внесла корективи в життя Анатолія. Він на 3 роки підписав контракт на військову службу і поповнив лави оборонців нашої держави.

Після повномасштабного вторгнення був мобілізований 13 березня 2023 року і в званні сержанта захищав Україну від ворога в складі військової частини 9971.

«Взимку 2024 року його разом з побратимом і односельцем Миколою Войтовичем придушило плитою після ворожого обстрілу. Мій чоловік сам звільнився з-під завалів, витягнув Миколу і просидів біля нього цілу ніч, поки їх двох не евакуювали з місця обстрілу. На жаль, Микола Войтович не вижив після цієї атаки ворога», – згадує дружина Анатолія Дороша.

Отримані травми підкосили здоров’я нашого земляка. В нього не проходила охриплість голосу, турбували болі. 21 квітня 2024 року військовослужбовець помер у лікарні.

«Він врятував на полі бою життя не одного побратима. Навіть після смерті мого чоловіка військові дякували йому за надану допомогу і висловлювали жаль, що не змогли приїхати на похорон. Він хотів жити, мріяв приїхати додому, планував своє майбутнє. Його смерть стала для нас страшним ударом», – розповідає дружина воїна.

25 квітня Анатолія Дороша поховали з військовими почестями на кладовищі села Пулемець.

Читайте також:

• Назавжди 32: командир бойової машини з Волині загинув у бою
• Мати померла, так і не дочекавшись звістки про зниклого на війні сина: Герой повернувся на рідну Волинь через понад рік після загибелі